Паша Галябарда - Відчуття обраних - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Паша Галябарда

Название песни: Відчуття обраних

Дата добавления: 25.10.2022 | 16:22:06

Просмотров: 3

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Паша Галябарда - Відчуття обраних

Почуття. Відчувати.
Смысл. Чувствовать.
Це дано не всім. Зараз досить мало людей які знайомі з цими речами. Говорячи це я маю на увазі, не фізичні відчуття а духовні чи навіть швидше моральні. Цьому вмінню багато хто не навчений. Але якщо подумати, то це і вмінням назвати важко. Це швидше дар та талант, ремесло але ніяк не вміння. Помічати негаразди чи радість в душах інших, дивлячись тільки їм у очі та слідкуючи за рухом губ. Частково брати на себе проблеми інших, переживати разом з ними, або навіть більше від них самих. Відчувати частоту серцебиття близьких, не приставляючи вуха до їх грудей.
Это не дается всем. Есть довольно много людей, которые знакомы с этими вещами. Говоря, я имею в виду, не физические чувства, а духовные или даже более моральные. Многие не обучены этой способности. Но если вы думаете, это трудно назвать. Это скорее подарок и талант, ремесло, но не навык. Чтобы заметить проблемы или радость в душах других, глядя только в их глазах и следуя движению губ. Отчасти взять на себя проблемы других, беспокоиться с ними или даже больше из них. Почувствуйте частоту сердечных сокращений близких, не помещая их уши в грудь.
Вдихати одночасно з ними, жити як одне ціле. Бути як один організм не беручи до уваги можливу відстань. Просто жити заради когось та бути потрібними їм, а на самоті, перетворюватися на філософів, поетів чи прозаїків які знаходять сенс у чому завгодно. А знайшовши, розповідати свою банальну та суху мудрість голодним, холодним голим стінам та аркушу паперу. Адже тільки вони можуть гідно оцінити наші роздуми, віддаючи їх нашим вухам та очам. Уява ж перетворюється на так званий інкубатор, в якому наші роздуми зароджуються, ростуть та досягають довершеності. Наш розум в свою чергу стає схожим на механізм по сортуванню думок, відкладаючи ембріони наших майбутніх дій у великі та довгі шухляди нашого мозку.
Вдыхайте в то же время с ними, чтобы жить как один. Быть как одно тело, не принимая во внимание возможное расстояние. Просто живем для кого -то и будьте необходимы, и в одиночестве превратитесь в философов, поэтов или писателей, которые имеют смысл во всем. И найти, чтобы рассказать о своей банальной и сухой мудрости, голодных, холодных обнаженных стенах и листе бумаги. Только они могут оценить наши размышления, отдавая их ушам и глазам. Воображение превращается в так называемый инкубатор, в котором наши отражения рождаются, растут и достигают совершенства. Наш разум, в свою очередь, становится похожим на механизм сортировки мыслей, откладывая эмбрионы наших будущих действий в великий и длинный ящик нашего мозга.
Зараз надто багато людей які на запитання "Як ти?", відповідають коротко "У мене все добре". Але тільки найближчі їм люди можуть розпізнати що це обман, що насправді все не так добре як воно звучить, що насправді у них в голові, в кліматі суму та печалі, вирує тайфун з різного типу питань, негараздів, проблем. І це "стихійне лихо" ніколи не мине, і зруйнує всі мрії, всі сходинки до них, які будувалися на протязі всього життя. Де в ролі цементу були випадки болючі для нашої душі: смерть близьких, чи падіння з творчих або кар'єрних вершин. Це так зване випробовування яке дано кожному. Але в когось воно жорсткіше та важче ніж у декого. І як говорить мудрий вислів "Те що нас не вбиває, робить нас міцнішими".
Теперь слишком много людей «как ты?» Вопрос кратко «все хорошо». Но только самые близкие к ним люди могут признать, что это обман, что он не так хорош, как кажется, что это звучит, что они действительно имеют в своих головах, в климате и грусти, тайфун бушует на разных типах вопросов, проблем, проблемах, проблемы. И эта «стихийная бедствие» никогда не пройдет и разрушит все мечты, все шаги к ним, которые были построены на протяжении всей жизни. Где цемент был болезненным для нашей души: смерть близких или падение от творческих или карьерных пиков. Это так -называемый тест, который дается всем. Но кто -то жестче и сложнее кого -то. И, как мудрое высказывание «Что нас не убивает, делает нас сильнее».
Цей життєвий іспит треба вважати подарунком згори, говорячи собі що саме на нас звернули увагу. І за це ми обов'язково будемо нагороджені. Проте багато з нас, і я також, вважаю це покаранням. Покаранням за наше бездумне життя, якщо його можна так назвати. Хоча тут напевно більше підійде слово "існування". Легковажну поведінку, необгрунтованні думки. Але скільки б раз ми не переконували себе в тому що, надалі все буде добре, це чомусь не так, а тільки на деякий час.
Этот жизненный экзамен следует считать подарком сверху, говоря себе, что мы обращаем на нас внимание. И за это мы обязательно будем награждены. Однако многие из нас, и я также считаю это наказанием. Наказание за нашу бездумную жизнь, если ее можно назвать. Хотя слово «существование», вероятно, будет более уместным здесь. Легкомысленное поведение, необоснованная мысль. Но независимо от того, сколько раз мы не убеждаем себя, что в будущем все будет хорошо, это не так, но только на некоторое время.


© Паша Галябарда
© Паша Галабард
Муз.супровід: Chris Daughtry - Traffic Light
Муз. Ужин: Крис Доутри - светофорный свет
Смотрите так же

Паша Галябарда - Ніч. Небо. Зорі

Паша Галябарда - Гуменюк Анастасія - Моя долоня у твоїх руках...

Паша Галябарда - Никита Воробьев - Моїй Коханій

Паша Галябарда - Слова зайві

Паша Галябарда - Бути собою важко...

Все тексты Паша Галябарда >>>