Тексты песен   >   Т > Тарас Григорович Шевченко > Причинна. ч.1

Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.1 - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко

Название песни: Причинна. ч.1

Дата добавления: 06.05.2022 | 10:16:03

Просмотров: 7

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна. ч.1

ПРИЧИННА
Причина


Реве та стогне Дніпр широкий,
Рев и стоны широкие dnepr,
Сердитий вітер завива,
Злой ветер воет,
Додолу верби гне високі,
Вниз по иллоу набита высоко,
Горами хвилю підійма.
Горы поднимают волну.
І блідний місяць на ту пору
И бледная луна на это время
Із хмари де-де виглядав,
Из облака где -то смотрело,
Неначе човен в синім морі
Как лодка в Голубом море
То виринав, то потопав.
Поэтому он лопнул, затем он ехал.
Ще треті півні не співали,
Третьи петухи не пели,
Ніхто нігде не гомонів,
Никто не питается
Сичі в гаю перекликались,
Sichs in the Grove Call,
Та ясен раз у раз скрипів.
Но Эш время от времени скрипит.


В таку добу під горою,
В тот день под горой,
Біля того гаю,
Возле рощи,
Що чорніє над водою,
Это становится черным над водой,
Щось біле блукає.
Что -то белое блуждает.
Може, вийшла русалонька
Может быть, вышла русалка
Матері шукати,
Мать, чтобы искать,
А може, жде козаченька,
Или, может быть, коза ждет,
Щоб залоскотати.
Чтобы залог.
Не русалонька блукає:
Не бродячика русалка:
То дівчина ходить,
Тогда девушка ходит,
Й сама не зна (бо причинна),
И она не знает (потому что причинно),
Що такеє робить.
Что оно делает.
Так ворожка поробила,
Итак, гадалка сделал,
Щоб менше скучала,
Чтобы меньше скучать,
Щоб, бач, ходя опівночі,
Увидеть, прогуляться в полночь,
Спала й виглядала
Спи и посмотрел
Козаченька молодого,
Казак Янг,
Що торік покинув.
Что осталось в прошлом году.
Обіщався вернутися,
Было обещано вернуться,
Та, мабуть, і згинув!
Да, очевидно, он погиб!
Не китайкою покрились
Не китайский покрыт
Козацькії очі,
Казак глаза,
Не вимили біле личко
Не вымыл белое лицо
Слізоньки дівочі:
Слезы Девы:
Орел вийняв карі очі
Орел вынул карие глаза
На чужому полі,
В странном поле,
Біле тіло вовки з’їли —
Белое тело волков ела -
Така його доля.
Такова его судьба.
Дарма щоніч дівчинонька
В тщетной повседневной девушке
Його виглядає.
Это выглядит.
Не вернеться чорнобривий
Черно -хартированный не вернется
Та й не привітає,
И не приветствует,
Не розплете довгу косу,
Не заплетать длинную оплетку,
Хустку не зав’яже,
Платок не связывается
Не на ліжко, в домовину
Не на кровати, в доме
Сиротою ляже!
Сирота будет лежать!


Така її доля... О Боже мій милий!
Это ее судьба ... о боже, милая!
За що ж ти караєш ЇЇ, молоду?
Что ты наказываешь ее, молодой?
За те, що так щиро вона полюбила
За то, что был так искренне любим
Козацькії очі?.. Прости сироту!
Казаки Глаза? .. Прости сироту!
Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Кого она любит? Нет отца или няни,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Один, как птица в далеком краю.
Пошли ж ти їй долю — вона молоденька,
Вы прислали ей судьбу - она ​​молода,
Бо люде чужії її засміють.
Потому что люди незнакомца будут смеяться.
Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Голубь виновен в том, что голубь любит?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Это голубь, которого убил Сокол?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Промахи, рев, белый мир болен,
Літає, шукає, дума — заблудив.
Мухи, глядя, мысль - потерянный.
Щаслива голубка: високо літає,
Счастливого голубя: летит высоко,
Полине до Бога — милого питать.
Поздравливание Бога - они спрашивают милого.
Кого ж сиротина, кого запитає,
Кого сирота, которую спрашивает,
І хто їй розкаже, і хто теє знає,
И кто скажет ей и кто знает,
Де милий ночує: чи в темному гаю,
Где милые ночи: темная роща,
Чи в бистрім Дунаю коня напова,
Или в тусклом дунака лошади лошади,
Чи, може, з другою, другую кохає,
Или, может быть, с другим, второй любит,
Її, чорнобриву, уже забува?
Ее ежевика, уже забыла?
Якби-то далися орлинії крила,
Если были даны орлиные крылья,
За синім би морем милого знайшла;
Она найдет Голубое море сладкого;
Живого б любила, другу б задушила,
Жизнь понравилась бы, второй задушится,
А до неживого у яму б лягла.
И к неодушевленной в яме было бы лгать.
Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Не так сердце любит делиться с кем,
Не так воно хоче, як Бог нам дає:
Не так много, что хочет, чтобы Бог дал нам:
Воно жить не хоче, не хоче журиться.
Он не хочет жить, не хочет беспокоиться.
«Журись», — каже думка, жалю завдає.
«Джерри», - говорит подумал, жаль.
О Боже мій милий! така твоя воля,
О, боже, милый! Это твоя воля,
Таке її щастя, така її доля!
Ее счастье - ее судьба!


Вона все ходить, з уст ні пари.
Она все ходит, с парой.
Широкий Дніпр не гомонить:
Широкий Dnieper не говорит:
Розбивши вітер чорні хмари
Сломав ветры черные облака
Ліг біля моря одпочить.
Он отдохнет в море.
А з неба місяць так і сяє;
И с неба луна сияет;
І над водою, і над гаєм,
И над водой и над роностью,
Кругом, як в усі, все мовчить.
Всего все молчит.
Аж гульк — з Дніпра повиринали
Уже Гулк - от Dnieper Colled
Малії діти, сміючись.
Мали, дети смеются.
«Ходімо гріться! — закричали. —
«Пойдем согреться! - крикнул. -
Зійшло вже сонце!» (Голі скрізь;
Солнце спустилось! » (Голый везде;
З осоки коси, бо дівчата).
Из коса, потому что девочки).
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет Анкет
«Чи всі ви тута? — кличе мати. —
«Вы все тута? - Вызывает мать. -
Ходім шукати вечерять.
Давайте поищим ужин.
Пограємось, погуляймо
Давай поиграем, давай пойдем
Та пісеньку заспіваймо:
И давайте петь песню:
Ух! Ух!
Эм-м-м! Эм-м-м!
Солом’яний дух, дух!
Сломанский дух, дух!
Мене мати породила,
Моя мама родила,
Нехрещену положила.
Крещенное уложено.
Місяченьку!
Ежемесячно!
Наш голубоньку!
Наш голубь!
Ходи до нас вечеряти:
Приходите к нам ужин:
У нас козак в очереті,
У нас есть казак в тростнике,
В очереті, в осоці,
В тростнике, в осоке,
Срібний перстень на руці;
Серебряное кольцо на руке;
Молоденький, чорнобровий,
Молодой, чернокожий,
Знайшли вчора у діброві.
Найдено вчера в Дибров.
Світи довше в чистім полі,
Миры дольше в чистом поле,
Щоб нагулятись доволі.
Быть достаточно пьяным.
Поки відьми ще літають,
Пока ведьмы все еще летят,
Поки півні не співають,
Пока пету не поют,
Посвіти нам... Он щось ходить!
Подписать нас ... он что -то ходит!
Он під дубом щось там робить.
Он делает что -то там под дубом.
Ух! Ух!
Эм-м-м! Эм-м-м!
Солом’яний дух, дух!
Сломанский дух, дух!
Мене мати породила,
Моя мама родила,
Нехрещену положила».
Она уложила крещение ".
Смотрите так же

Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли

Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...

Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1

Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...

Тарас Григорович Шевченко - Заповіт

Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>