Уними меня моего прошлого,
Осторожно обрабатывать во сне, как когда-нибудь.
Забери мене у моє минуле,
Все слова находятся долгое время забыты,
Ніжно пригорни уві сні, як колись.
Что случилось с нами, вспомнил.
Всі слова лихі ти давно забула,
Я бы привел вам все лекарства от слез,
Що сталося з нами, пригадай, помолись.
Слезы старого изображения уложены среди нас,
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Я бы рассказал вам о том, как ждал,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Встречи ждали одного, не заметили время дороги.
Я б тобі співав про те як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Я заткнусь, я пройду через годы,
И только ваше имя, мама ...
Я закричу, я крізь роки полечу,
Я заткнуюсь, это счастье подвергается воздействию
І лише твоє ім'я, мамо моя...
Даст мне свои руки неровным.
Я закричу, цього щастя досхочу
Даруватимуть мені твої руки неземні.
Я долго смогл плакать в течение длительного времени,
Тает, как лед навсегда отделение боли,
Я уже давно від образ не плачу,
Над окном и увидимся,
Тане наче лід назавжди біль розлук,
Сердце согревается от твоего тепла.
Відчиню вікно і тебе побачу,
Я бы привел вам все лекарства от слез,
Зігріється серце від тепла твоїх рук.
Слезы старого изображения уложены среди нас,
Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Я бы рассказал вам о том, как ждал,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Встречи ждали одного, не заметили время дороги.
Я б тобі співав про те як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.
Я заткнусь, я пройду через годы,
И только ваше имя, мама ...
Я закричу, я крізь роки полечу,
Я заткнуюсь, это счастье подвергается воздействию
І лише твоє ім'я, мамо моя...
Даст мне свои руки неровным.
Я закричу, цього щастя досхочу
Собери меня ...
Даруватимуть мені твої руки неземні.
Забери мене...
Віктор Павлік - Я просто покохав та пізно зрозумів
Віктор Павлік - Снігова завіса
Віктор Павлік - Недописана книга
Віктор Павлік - Солодка мрія
Віктор Павлік - Твої очі рінгтон
Все тексты Віктор Павлік >>>
