Аліна Міщук - Поети часто вбивають себе - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Аліна Міщук - Поети часто вбивають себе
Поети часто вбивають себе,
Поэты часто убивают себя,
Часом навмисне, часом мимоволі,
Иногда умышленно, иногда невольно,
Сидить у них якесь своє дитя,
Сидит у них какое-то свое дитя,
Зруйноване відлунням долі.
Разрушено эхом судьбы.
Поети часто вбивають себе,
Поэты часто убивают себя,
Душевно, фізично чи емоційно,
Душевно, физически или эмоционально,
Тебе колись це теж не мине,
Тебя когда-то это тоже не пройдет,
А може уже й задавило.
А может, уже и задавило.
Поети часто вбивають себе,
Поэты часто убивают себя,
Нікому їх не зрозуміти,
Никому их не понять,
Життя їх в шуканнях несе,
Жизнь их в поисках несет,
А потім нещадно хоче вбити.
А потом беспощадно хочет убить.
Поети часто вбивають себе,
Поэты часто убивают себя,
Емоції їх поглинають безжально,
Эмоции их поглощают безжалостно,
Колись це напевно й до тебе прийде,
Когда-то это наверняка и к тебе придет,
Якщо ти писатимеш так натхненно.
Если ты будешь писать так вдохновенно.
Поети часто вбивають себе,
Поэты часто убивают себя,
Поети себе в голові закривають,
Поэты себя в голове закрывают,
Подумай, чи смерть тебе омине,
Подумай, смерть тебя минует,
Та чи твої думки тебе не поглинають.
Но не поглощают ли твои мысли.
На жаль, поети часто вбивають себе...
К сожалению, поэты часто убивают себя...
Смотрите так же
Аліна Міщук - Ти побачиш її у натовпі
Аліна Міщук - Я забула тебе забути
Аліна Міщук - Якщо буду потрібна, просто поклич
Аліна Міщук - Запросити б тебе на чай