Тексты песен   >   Л > Лесь Подеревянский > Блеск и нищета пидарасив

Лесь Подеревянский - Блеск и нищета пидарасив - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Лесь Подеревянский

Название песни: Блеск и нищета пидарасив

Дата добавления: 17.07.2024 | 02:22:32

Просмотров: 30

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Лесь Подеревянский - Блеск и нищета пидарасив

Блєск і ніщєта підарасів
Блеск и бедность пидарасов


Дійові особи:
Действующие лица:


Василь: активний підарас-нєформал
Василий: активный пидарас-неформал


Петро: пасівний підарас-нєформал, полюбовник і друг Василя
Петр: пассивный пидарас-неформал, любовник и друг Василия


Микита: людожер-ідеаліст
Никита: людоед-идеалист


Марат і Глєб: мандавошкі, які кусають Микиту за яйця. Постійно перебувають на вищезгаданому місці
Марат и Глеб: мандавошки, кусающие Никиту за яйца. Постоянно находятся на вышеупомянутом месте


Патрікєєвна: дружина Микити, манірна руда блядюга з елементами декадансу
Патрикеевна: жена Никиты, чопорная рыжая блядюга с элементами декаданса


Миша, Гриша діти Микити і Патрікєєвни, індивідуально невизначені, брудні і нахабні створіння, які хочуть колотись і нюхати клєй
Миша, Гриша дети Никиты и Патрикеевны, индивидуально неопределенные, грязные и наглые создания, которые хотят колоться и нюхать клей


Позитивна Енергія: непомітна і миршава хуна, яка іноді сидить на Василі
Положительная Энергия: незаметная и тщедушная хуна, иногда сидящая на Василии


Заїбуня: страшна зубаста діаспорська потвора, що проповідує політкоректні цінності міддлкласу, хоча насправді хоче їбатися і гратися у паровозіка
Заибуня: страшное зубастое диаспорское чудовище, проповедующее политкорректные ценности меддлкласса, хотя на самом деле хочет ебаться и играть в паровозика


Головні редактори конкуруючих між собою журналів «Гом» і «Бздюч»: бридкі кретини, продукти постсовкового снобізму
Главные редакторы конкурирующих между собой журналов «Гом» и «Бздюч»: гадкие кретины, продукты постсовкового снобизма


Телеоператори, стілісти, візажисти, іміджмейкери і проча наволоч
Телеоператоры, стилисты, визажисты, имиджмейкеры и прочая сволочь


Дія перша
Действие первое


Ізбушка в російському стилі, розташована серед мальовничої галявини в нетрях синьо-зеленого кацапського лісу. На загал все дуже схоже на ілюстрації Білібіна до казки про Бабу-Ягу. Книга з таємничою назвою «Хайдеггер» з нетерпінням чекає свого читача, лежачи на пеньку. Біля ізбушкі Василь. Він старанно займається гімнастикою, обтиранням і прибиранням довкілля. Василь – здоровий лоуряка з накачаною тушкою, розмальованою агресивними малюнками. Проста і добра пика Василя дещо контрастує з його суто бойовим фюзєляжем. Це виглядає так, ніби до літака F16 замість його хижої мармизи приставили їбальник від АН-2. З кущів за Василем уважно стежить людожер Микита. Він озброєний армійським біноклем і мішком з мотузкою. Зовні Микита схожий на класичного урку 50-х років, але за цим суворим камуфляжем ховається ніжна душа.
Взбушка в русском стиле, расположенная среди живописной лужайки в дебрях сине-зеленого кацапского леса. В общем, все очень похоже на иллюстрации Билибина к сказке о Бабу-Яге. Книга с таинственным названием «Хайдеггер» с нетерпением ждет своего читателя, лежа на пеньке. Возле хатки Василий. Он усердно занимается гимнастикой, обтиранием и уборкой окружающей среды. Василий – здоровый лоуряк с накачанной тушкой, разрисованной агрессивными рисунками. Простая и добрая рожа Василия несколько контрастирует с его чисто боевым фюзеляжем. Это выглядит так, будто в самолет F16 вместо его хищной мармызы приставили ебальник от АН-2. Из кустов за Василием внимательно следит людоед Никита. Он вооружен армейским биноклем и мешком с веревкой. Внешне Никита похож на классическую урку 50-х годов, но за этим суровым камуфляжем скрывается нежная душа.


Василь:
Василий:
Недосконалість світу заїбала
Несовершенство мира заебало
І завела в ці нетрі нас с дружком:
И завела в эти дебри нас с дружком:
Ми не бажали більше брати участь
Мы не желали больше участвовать
У змаганні всіх тих нєдоносків,
В соревновании всех тех недоносков,
Що цілий день тільки і думають про те,
Что целый день только и думают о том,
Яким би робом їм залізти в тєлєвізор,
Каким бы образом им залезть в телевизор,
В маленьку цю коробочку
В маленькую эту коробочку
Із сурлом чорнопиким,
С сурлом чернопиким,
Що продукує цінності духовні,
Что продуцирует ценности духовные,
А сам, падлюка, зроблен із пластмаси,
А сам, подлец, сделан из пластмассы,
Яка до світу матер’яльного належить.
Которая к миру материального относится.
З цим парадоксом заїбався я –
С этим парадоксом заебался я –
Не хочу більше я дивитись на блядєй,
Не хочу больше я смотреть на блядей,
На тлі яких опецькуватий недоумок
На фоне каких уродливый недоумок
Викручує фігури рітуальні
Выкручиваемые фигуры ритуальные
Своєю сракою колгоспною, в перерві
Своей колхозной сракой, в перерыве
Між засіданням в парламенті.
Между заседанием в парламенте.
Там про духовність трохи попиздів –
Там о духовности немного пиздов –
І знов біжить співати в тєлєвізор.
И снова бежит петь в телевизор.
І шо за жизнь в людей, чому не міг
И что за жизнь у людей, почему не мог
Він всидіти на місці, у колгоспі?
Он усидеть на месте, в колхозе?
Він був би там завклубом, в дівчатам
Он был бы там завклубом, в девушках
Співав би він про кропиву їбучу,
Пел бы он о крапиве ебучей,
Що нею був колись відпизджений в дитинстві,
Что ею был когда-то отпижен в детстве,
І з того часу він забуть її не може,
И с тех пор он забыть ее не может,
Бо срака ще йому болить і досі...
Ибо срака еще ему болит до сих пор...


Але хіба один він засмердів
Но разве один он засмердел
Повітря наше чисте і прозоре?
Воздух наш чистый и прозрачный?
Ось подивись на тьолку дурнувату,
Вот посмотри на дурацкую телку,
Що з пацаном на шкірянім дівані
Что с пацаном на кожаном диване
Пиздять про хуйзнашо. Вона йому:
Пиздят о хуйзнаше. Она ему:
«Ги-ги», а він їй: «Ги-ии».
"Ги-ги", а он ей: "Ги-ии".
Так півтори години
Так полтора часа
Вони спілкуються. Я йобаний цей ящик
Они общаются. Я ебаный этот ящик
Затяг в мішку на гору, звідки видно
Затащил в мешке на гору, откуда видно
Лани широкополі, забудовані потворними
Ланы широкополые, застроенные безобразными
Будинками для бідних...
Домами для бедных...
Там я посцяв і трохи покурив,
Там я постел и немного покурил,
А потім пизданув його безжально носаком
А потом пизданул его безжалостным носаком
Американського важкого черевика
Американского тяжелого ботинка
(Так раньше в «Крокодилі» малювали
(Так раньше в «Крокодиле» рисовали
Жахливих упизднів, що пиздять Дядю Тома).
Ужасных упиздней, пиздящих Дядю Тома).
І ящик поскакав, як молодий гепард,
И ящик поскакал, как молодой гепард,
Аж раптом на шляху його з’явилась
Вдруг на пути его появилась
Пружна і біла храмова стіна.
Упругая и белая стена.
І вперше тут його зауважав я:
И впервые я замечал его:
Він не звернув, він впертим чорним лобом
Он не свернул, он упрямым черным лбом
Хуйнув об ту стіну і розлетілись
Хуйнул об ту стену и разлетелись
Із охуєнним вибухом мозги його японські.
С охваченным взрывом мозги его японские.
Я ніби чув його останній подих
Я словно слышал его последнее дыхание
І крик: «Банзай тено!», між тим біля стіни
И крик: «Банзай тено!», между тем у стены
Вже дітвора цинічно бавилась його кишками:
Уже детишки цинично забавлялись его кишками:
Що ж – він жив хуйово,
Что ж – он жил хуево,
Помер – як герой.
Умер – как герой.
Нам звична жизнь, як старий гєморой,
Нам привычна жизнь, как старый геморрой,
А смерть незвична нам, і це – буття закони,
А смерть непривычна нам, и это – бытие законы,
Бо всяка жизнь – слабенькі виєбони,
Ибо всякая жизнь – слабенькие выебоны,
У порівнянні з смертю кожен з нас
По сравнению со смертью каждый из нас
Всього лиш мєлкій і труслівий підарас.
Всего лишь мелкий и трусливый пидарас.


Але і тут, в місціх цих пасторальних
Но и здесь, в местах этих пасторальных
Нам спокою нема,
Нам покоя нет,
Смотрите так же

Лесь Подеревянский - Гамлет

Лесь Подеревянский - Кацапи

Все тексты Лесь Подеревянский >>>