Тексты песен   >   М > Марія Дачковська > Моя душа стала жити окремо

Марія Дачковська - Моя душа стала жити окремо - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Марія Дачковська

Название песни: Моя душа стала жити окремо

Дата добавления: 18.04.2023 | 14:22:03

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Марія Дачковська - Моя душа стала жити окремо

Моя душа стала жити окремо.
Моя душа начала жить отдельно.
Блукати світами та лиш зрідка вертатися.
Бродить по мирам и лишь изредка возвращаться.
І лиш в одному так хотіла зостатися,
И только в одном хотел остаться,
Що над іншим зненавиділа небо.
Что он ненавидел небо над другим.
Їй у тілі, в’язниці самотності, стало так темно.
Она стала такой темной в своем теле, в тюрьме, одиночестве.
Так бридко, болюче, нестерпно і тісно,
Так отвратительно, болезненно, невыносимо и плотно,
Що забажала матеріалізуватися в місто:
Это хотелось материализоваться в городе:
Втопитися, чи бути переїханою метрополітеном.
Утонуть, следует ли перемещать метро.
Чиясь верховна рука любов дозувати не стала.
Кто -то из высокопоставленной любви не слился.
Відміряла все, що було, немов обділити боялась.
Она измерила все, что боялось бояться.
А потім собі так зневажливо посміхалась:
А потом она так презрительно улыбнулась:
«Ну що, вдоволена? Живи як хотіла».
"Ну, удовлетворен? Жить так, как она хотела ".
Певна була, що мене розтоптала.
Вероятно, я был растоптан.
Накрила собою, звеличила і стерла у прах.
Она накрыла себя, увеличилась и вытерла в пепел.
Що ж, трохи було. Все було, але тільки не страх.
Ну, это было немного. Все было, но не страх.
У його руках сотні років тремтіла б.
В его руках в течение сотен лет это дрожит.
У його руках сотні років боліла б.
В его руках сотни лет повредит.
І байдуже, що люди не живуть стільки.
И безразлично, что люди не так много живут.
Я б крізь смерть прокралась навшпиньки…
Я был бы поражен смертью ...
Моя душа стала жити окремо.
Моя душа начала жить отдельно.
Іноді вона ходить тебе роздягати,
Иногда она ходит тебя раздевающим,
Як не втримують її людські грати –
Поскольку они не держат ее человеческую игру -
Тіло, що дається істоті даремно.
Тело, данное существом напрасно.
Вона ходить до тебе кохатися.
Она идет, чтобы любить тебя.
І дивитися, як ти спиш.
И смотри, как ты спишь.
Як у снах пролітає Париж…
Как Париж летит во сне ...
І як суджено ночі урватися.
И как судится ночь.
А вона б ще вічність дивилась на тінь.
И она все равно будет смотреть на тень.
У темряві львівських нічних мерехтінь…
В темноте ночной сумерки LVIV ...
Смотрите так же

Марія Дачковська - Не заглядай мені під сорочку

Марія Дачковська - А ми сьогодні зовсім інші

Марія Дачковська - Ностальгія

Все тексты Марія Дачковська >>>