Мертвий півень і Крихітка Цахес - Ми помрем не в Парижі - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Мертвий півень і Крихітка Цахес - Ми помрем не в Парижі
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Забываются линии, запахи, краски и звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
Слабеет зрение, гаснет слух и проходится радость проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
По своей душой твои лицо и руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Но высоко и недосягаемо она отлет.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Остается только вокзал на последнем перроне,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Серая пена разлуки клубится пухнет и - вот.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
Уже она разъедает мои беззащитные ладони
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
И отвратительным сладким теплом наползает на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
Осталась любовь, но лучше бы ее не было.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
В провинциальной постели я плакала пока устала,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
И брезгливо румяный сирень заглядывал в окна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Поезд ровно шел и влюбленные вяло смотрели,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Как под телом твоим задыхалась полка грязная,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Затихала, стихала банальная вокзальная весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
Мы умрем не в Париже, теперь я наверняка это знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
В провинциальной постели, что потом кишит и слезами.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
И твоего коньяка не подаст тебе ни один, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Ничьим поцелуем не станем рады мы.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Под мостом Мирабо не разойдутся круги тьмы.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Слишком горько мы плакали и оскорбляли природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Слишком сильно любили любовников стыдя тем,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Слишком стихи писали поэтов поправ никогда.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Нам они не позволят умереть в Париже и воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим
Под мостом Мирабо окольцуют конвоем густым
Смотрите так же
Мертвий півень і Крихітка Цахес - Without you
Все тексты Мертвий півень і Крихітка Цахес >>>
Последние
Elisa - Un filo di seta negli abissi
Fear Factory - Spinal Compression
Популярные
Микола Янченко і Таня Денисюк - Ой,чого ж ти мамо
Мы покидаем начальную школу - плюс
Случайные
Grand Funk Railroad - People, Let's Stop The War