Микола Воловик і Люцина Хворост - Розмова - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Микола Воловик і Люцина Хворост - Розмова
– Як непотрібен – я піду?
- Как это ненужно - я пойду?
Що я на це сказати мушу?
Что мне сказать на это?
Що усмішка, як на біду,
Какая улыбка похожа на неприятности,
вже розтопила змерзлу душу?
Уже растопила замороженную душу?
Що півгодини цих мені
Какая полчаса этих меня я
вже півжиття не вистачало?
Уже не было достаточно жизни?
На тлі байдужості й брехні
На фоне безразличия и лжи
мов пісня бесіда звучала!..
Как песня разговора звучала! ..
Що спільна мова – то є дар,
Этот общий язык - подарок,
який єднає і лікує?
Что объединяет и лечит?
...А ми вже стомлені від свар,
... и мы уже устали от ссоры,
і нам усім давно бракує
И мы все давно пропали
порозуміння і тепла,
Понимание и тепло,
а, може, й трішечки любові...
И, может быть, немного любви ...
А в нас – проблеми і діла,
И у нас есть проблемы и работы,
та ще й біда напоготові...
И даже беда - настороже ...
(І де береться, навісна?
(И где это пришло, шарнир?
На скроні тіпнеться прожилка...)
На храме будет связана полоса ...)
– Ідіть.
- Идти.
...Буяє вже весна...
... это уже весна ...
Я не така вже й сильна жінка...
Я не столько сильная женщина ...
Последние
Future, Lil Uzi Vert - Plastic
Популярные
Микола Янченко і Таня Денисюк - Ой,чого ж ти мамо
Мы покидаем начальную школу - плюс
Случайные
Готель - Ведь Рапунцель всех умней
Shaira Klais - My Best Friend is You