Олег Кива - Камерная симфония на слова Шевченко - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Олег Кива

Название песни: Камерная симфония на слова Шевченко

Дата добавления: 06.07.2022 | 21:06:14

Просмотров: 5

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Олег Кива - Камерная симфония на слова Шевченко

три части
три части


1. Зоре моя вечірняя,
1. Рассвет мой вечер,
Зійди над горою,
Спуститься через гору,
Поговорим тихесенько
Говорить тихо
В неволі з тобою.
В плену с вами.
Розкажи, як за горою
Расскажи мне как гору
Сонечко сідає,
Солнце сидит,
Як у Дніпра веселочка
Как дниер Веселочка
Воду позичає.
Вода заимствует.
Як широка сокорина
Как широкий сокол
Віти розпустила...
Вита растворилась ...
А над самою водою
И над самой водой
Верба похилилась -
Уиллоу согнута -
Аж по воді розіслала
Уже на воде отправлено
Зеленії віти,
Зеленая вита,
А на вітах гойдаються
И на виза
Нехрещені діти.
Дети.


2.Село! І серце одпочине.
2. Меска! И сердце освободит.
Село на нашій Україні —
Деревня в нашей Украине -
неначе писанка, село.
Как пасхальное яйцо, деревня.
Зеленим гаєм поросло.
Зеленая роща указана.
Цвітуть сади, біліють хати,
Bloom Gardens, Whites Houses,
а на горі стоять палати,
И на горе есть подопечные,
неначе диво. А кругом
Как чудо. И в кругу
широколистії тополі,
широкие тополя,
а там і ліс, і ліс, і поле,
И есть лес, лес, и поле,
і сині гори за Дніпром.
И голубые горы за днипером.
Сам Бог витає над селом.
Сам Бог дует над деревней.


3.Світає, край неба палає;
3. Свет, край неба горит;
Соловейко в темнім гаї
Соловья в темной роще
Сонце зустрічає.
Солнце встречается.
Тихесенько вітер віє.
Ветер тихо дует.
Степи, лани мріють;
Степи, мечта о оленях;
Між ярами над ставами
Между оврагами над прудами
Верби зеленіють.
Ивы зеленые.
Сади рясні похилились;
Сады были согнуты;
Тополі по волі
Тополь от Уилла
Стоять собі, мов сторожа,
Стоять как охранник,
Розмовляють з полем.
Поговорите с полем.
І все то те, вся країна
И все это, вся страна
Повита красою,
Склонился от красоты,
Зеленіє, вмивається
Зеленый, вымытый
Дрібною росою.
Прекрасная роса.
Споконвіку вмивається,
Он смывается со с незапамятным временем,
Сонце зустрічає…
Солнце встречается ...
І нема тому почину,
И нет причин,
І краю немає!
И Земли нет!