Тексты песен   >   О > Остап Сливинський > Мені сниться Боґуш Золаї

Остап Сливинський - Мені сниться Боґуш Золаї - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Остап Сливинський

Название песни: Мені сниться Боґуш Золаї

Дата добавления: 30.10.2021 | 12:34:03

Просмотров: 5

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Остап Сливинський - Мені сниться Боґуш Золаї

Мені сниться Боґуш Золаї,
Мне снится Богуш зола,
бачу його кришталеву руку з налиплими парашутиками кульбаби.
вижу его хрустальную руку с налипшими парашютиками одуванчика.
Його янгол вирушає за здутим м'ячем,
Его ангел отправляется за вздутым мячом,
якого відносить повільна течія. Ступає у воду, непевний цієї стихії.
которого относит медленное течение. Ступает в воду, смутное этой стихии.
Відкривається сухий плід минулого дня, повний загадок і спостережень:
Открывается сухой плод прошлого дня, полный загадок и наблюдений:
Боґуш на пристані, його волосся й сорочка спокійні,
Богуш на пристани, его волосы и рубашка спокойные,
попри береговий вітер, що надимає смугастий сак метеостанції;
несмотря на береговой ветер, надувает полосатый сак метеостанции;
повітряна куля освітлює краєвид, палахкотить її пекельне ядро.
воздушный шар освещает пейзаж, горит ее адское ядро.
Птахи обсідають голову потятого лошати, досить нам обернутись – і ми
Птицы преследуют голову убитым жеребенка, хватит нам обернуться - и мы
знову бачимо, як падають їх чорні тіні. Недалеко кордон: тихі фургони
снова видим, как падают их черные тени. Недалеко границу: тихие фургоны
поночі рушають біленою стіною берега, відкидаючи півмісяці маґнієвого світла.
ночью отправляются беленой стеной берега, отвергая полумесяцы маґниевого света.
Боґуш виносить нам лавки, плетені постілки. Гудуть казани над мідною рікою Кереш,
Богуш выносит нам скамейки, плетеные половики. Гудят котлы над медной рекой Кереш,
підіймаючи воду на ніч; швидше обертається колесо млина, необтяжене хлібами.
поднимая воду на ночь; быстрее вращается колесо мельницы, обременено хлебами.
Я знаю, як може бути там – вище за течією, на горищі, у нетрях виноградника.
Я знаю, как может быть там - выше по течению, на чердаке, в трущобах виноградника.
Знаю, як порожньо звучать міхи, як блукаюче світло розхитує порохняву колоду тіла,
Знаю, как пусто звучат мехи, как блуждающий свет расшатывает рыхлую бревно тела,
як змінюються сусіди. Колись єдина дорога сюди
как меняются соседи. Когда единственная дорога сюда
зійде пилюкою, і що тоді? Оголиться камінь, заб'ють джерела? Боґуш
сойдет пылью, и что тогда? Обнажится камень, забьют источники? Богуш
показує могильну плиту посеред саду – священик.
показывает могильную плиту посреди сада - священник.
Cад відкриває свої філіали на периферіях світу.
Cад открывает свои филиалы на периферии мира.
Боґуше, ти там, де двоє, четверо, перехрестившись, сідають у внутрішньому дворі
Богуш, ты там, где двое, четверо, перекрестившись, садятся во внутреннем дворе
вечора,
вечера,
утвореному його ходою, підступами, його глухими окликами.
образованном его походкой, происками, его глухими восклицаниями.
Ти розводиш вогонь у наповненій вугіллям сурдині, від чого намагаєшся вберегтися?
Ты разводишь огонь в наполненной углем сурдинку, от чего пытаешься уберечься?
Від нічних відгомонів, що нагадують гуркіт тіл трубопроводами неба?
От ночных отголосков, напоминающие грохот тел трубопроводами неба?
Від перельотів ангелів, що знають своє місце і час? Від ліній фронту, що невтримно
От перелетов ангелов, знают свое место и время? От линий фронта, неудержимо
затіснюють своє кільце?
затиснюють свое кольцо?
Око тайфуну, в якому ночують твої птахи. Ти знаходиш сховок у Книзі,
Глаз тайфуна в котором ночуют твои птицы. Ты находишь тайник в Книге,
вино, що ти його п’єш, знаходить заспокоєння у твоєму ковтку. А де сум’яття лози,
вино, ты его пьешь, находит успокоение в твоем глотку. А где смятение лозы,
і чому у твоїй Книзі нічого не написано про неспокій виноградаря?
и почему в твоей книге ничего не написано о беспокойстве виноградаря?
І ти, що вважаєш себе вправним метеорологом, чи можеш
И ты, что считаешь себя умелым метеорологом, можешь
відчитати письмена на повітряних зміях, що їх пускають репортери,
отчитать письмена на воздушных змеях, которые пускают репортеры,
відряджені на той бік? Чи ти принаймні чуєш їх лопотіння?
командированные на ту сторону? Ты по крайней мере слышишь их хлопанье?
“Головне, каже Боґуш, то вміти застати одну з годин на гарячому, коли вона,
"Главное, говорит Богуш, то уметь застать одну из часов в горячем, когда она,
все ще необачно відкрита, проведе нас коридором усіх наступних годин.”
все еще опрометчиво открыта, проведет нас по коридору всех последующих часов. "
Як правильно прочитати дзенькіт ключів, що далеко попереду,
Как правильно прочитать звон ключей, далеко впереди,
клепання кіс, ритми вуду, темні сліди на підвітряних стінах – від хрестів,
клепки кос, ритмы вуду, темные следы на подветренных стенах - от крестов,
зв’язаних із двох паличок?
связанных с двух палочек?
Що зраджує нас перед великою водою – ті кілька запитань, і їх розхитані паперті,
Что изменяет нас перед большой водой - те несколько вопросов, и их расшатанные паперти,
де ми стоїмо зграйками, передаючи з рук у руки хліб і маслини?
где мы стоим стайками, передавая из рук в руки хлеб и маслины?
Безсоння відкривається тут пунктуально й урочисто, як новий
Бессонница открывается здесь пунктуально и торжественно, как новый
яскраво освітлений супермаркет, сюди приходять і прицінюються,
ярко освещенный супермаркет, сюда приходят и прицениваются,
цигани женуть сюди усіх своїх коней,
цыгане гонят сюда всех своих лошадей,
“чи можу я переночувати у твоєму безсонні?”
"Могу ли я переночевать в твоем бессоннице?"
Боґуш дивиться на цей посріблений континент, що уникає своєї тіні,
Богуш смотрит на этот посеребренный континент, избегает своей тени,
страждаючи безнадійною фобією – бути тінню своєї тіні.
страдая безнадежной фобией - быть тенью своей тени.
Темні комети лиликів; найпростіші іменники, вода, порох, голос, обертаються,
Темные кометы Лилика; простые существительные, вода, пыль, голос, вращающиеся
як стробоскопи, відкидаючи каламутні кочуючі відблиски.
как стробоскопы, отвергая мутные кочующие блики.
Сліди на воді, потяг, якого нам не вдалося спинити на цій проміжній станції,
Следы на воде, поезд, которого нам не удалось остановить на этой промежуточной станции,
знаки нашого невидимого письма, що ще видно з висоти пташиного польоту?
знаки нашего невидимого письма, еще видно с высоты птичьего полета?
роїння сімені, світло наших запалених гортаней, голоси, що висвічуються
роения семени, свет наших горящих гортани, голоса, высвечиваются
з-під ребер куфічним скорописом,
из-под ребер куфическим скорописью,
палання двигунів, сяйливий суд, що несеться аеродромом,
ярости двигателей, сверкающий суд, несется аэродромом,
горловий спів, яким для нас дублюють послання фатімської богородиці?
горловое пение, которым для нас дублируют послание Фатимской Богородицы?
високо обірвані ринви, безконечна плутанина слідів,
высоко оборванные желоба, бесконечная путаница следов,
якась пляма, щось поміж дерев, що з’являється, гасне,
какое-то пятно, то между деревьев, появляется, гаснет,
і знову засвічується в іншому місці
и снова загорается в другом месте
залізничні довідники і станції які завжди задалеко
железнодорожные справочники и станции которые всегда слишком далеко
замерзлі шибки з письменами чийогось нерівного подиху?
замерзшие стекла с письменами чьего неравного дыхания?
Янгол, перейшовши на той берег, викручує подiл.
Ангел, перейдя на другой берег, выкручивает разделение.
Боґуш зливає рештки вина до бутлі, опускає криничну ляду,
Богуш сливает остатки вина в бутыли, опускает колодезную крышку,
і поки він загасить ліхтар,
и пока он погасит фонарь,
залишається небагато слів, та й ті заледве чи встигнеш сказати:
остается немного слов, да и те вряд ли успеешь сказать:
“поки ще відчуваємо один одного спинами
"Пока еще чувствуем друг друга спинами
ми є поки ще відчуваємо один одного спинами”
мы пока еще чувствуем друг друга спинами "