Тексты песен   >   Р > Роман Штігер > навиворіт

Роман Штігер - навиворіт - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Роман Штігер

Название песни: навиворіт

Дата добавления: 18.05.2023 | 21:28:04

Просмотров: 4

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Роман Штігер - навиворіт

ми цілу вічність не поруч
Мы все вечность не рядом
і ніби міцно тримаємось за поручні
и как будто мы держимся за поручники
щоб не упасти долілиць у прірву
так что не падать в пропасть
нерозгаданих і трохи хворобливих снів
Нерешенные и немного болезненные сны


нещодавно у тебе появились відкриті рани на вилицях
Недавно вы появились открытые раны на щеках
які не хочуть при жодних обставинах гоїтись
кто не хочет исцелять ни при каких обстоятельствах
навіть якщо прикладати товсті клапті подорожнику
Даже если вы наносите толстые закрылки подорожника
навіть якщо купатись у прозорих гірських річках
Даже если вы плаваете в прозрачных горных реках
навіть якщо цілувати довго і пристрасно
Даже если поцеловать долгие и страстные


але ти все одно продовжуєш вивертати своє тіло
Но вы все равно продолжаете поворачивать свое тело
навиворіт шукаючи там затонулі кораблі і потяги
Внутри смотрит там тонущие корабли и поезда
що вічно запізнюються
это навсегда поздно
у кожному із нас хтось загинув
В каждом из нас кто -то умер
хтось пропав безвісти
Кто -то пропал


ти стоїш із самотністю біля вікна
Вы стоите с одиночеством у окна
і незграбно заломлюєш пальцями срібний промінь місяця
и неловко преломлять пальцами серебряного лучей луны
що лоскоче тобі лице так ніби небо порвалося і
это щекочет твое лицо, как будто небо рассталось и
повільно витікає крізь розбухлі зіниці
медленно течет через опухший зрачок
і враз ти різко провалюєшся у ту бездонну пустку
И сразу вы рухнуте в этой бездонной пустоши
і не можеш ніяк намацати твердого дна
И вы не можете почувствовать жесткое дно


ну що ж продовжуй збирати у жменю каштани у парках
Ну, что продолжает собирать каштаны в парках в парках
запам'ятовувати камінці на довжелезних берегах
Запомните камни на длинных берегах
а потім згадувати і перелічувати їх у пам'яті
А потом помните и перечислите их в памяти
ось так творяться просторові ландшафти і цілі сюжети
Вот как создаются пространственные пейзажи и целые участки


ненароком заплітається пожовкле і щойно опале листя
непреднамеренно сплетены пожелте и просто упали листья
у твоє волосся мов якір що заповзає у густі морські водорості
На языках волос якорь, который ползет в густые морские водоросли
які живуть на долонях моїх
кто живет на моих ладонях
але ти вправно струшуєш їх ніби й нічого не було
Но ты умело встряхешь, как будто ничего не было
а потім воно собі перегниє
И тогда это будет гнить
і прийде нова весна у наші легені
и новая весна придет в наши легкие
приходь і ти
Приди и ты
тільки не запізнюйся
Только не опаздывай




Смотрите так же

Роман Штігер - любов

Роман Штігер - про хороше

Роман Штігер - два серця

Роман Штігер - воскресіння

Роман Штігер - різко заболіло

Все тексты Роман Штігер >>>