Тарас Прохасько - FM - Track 17 - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Прохасько - FM - Track 17
24.01 Найбільше щастя, яке може бути у людини, чи іншої живої істоти — це спілкування. Що б хто не говорив, але саме до спілкування зводяться всі ті
24.01 Самое большое счастье, которое может быть у человека или другого живого существа, — это общение. Что бы кто ни говорил, но именно к общению сводятся все те
життєві вияви, які називаються щастям. Без спілкування все втрачає сенс, і ніякі насолоди не можуть його повернути. Тому драмою завжди є все, пов'язане із невдалими спілкуваннями. А трагедією — справжнє непорозуміння. Непорозуміння
жизненные проявления, называемые счастьем. Без общения все теряет смысл, и никакие удовольствия не могут его вернуть. Поэтому драма всегда есть все, связанное с неудачными общениями. А трагедией – настоящее недоразумение. Недоразумение
бувають дуже різні — умисні або неумисні, хвилеві і тривалі, минучі і безконечні, радикальні і компромісні. Всі вони трагічні. І полягають передовсім у протилежності бажань і намірів — це перший рівень непорозумінь. А другий поверх
бывают очень разные – преднамеренные или непреднамеренные, волновые и длительные, преходящие и бесконечные, радикальные и компромиссные. Все они трагичны. И заключаются, прежде всего, в противоположности желаний и намерений — это первый уровень недоразумений. А второй этаж
складніший — коли інтереси збігаються, але різняться уявлення про світ і способи співіснування. Ще вище той рівень, коли збігається все, крім розуміння слів — означень, відтінків, наголосів, походження слова і синонімічного ряду.
более сложный – когда интересы совпадают, но различаются представления о мире и способах сосуществования. Еще выше тот уровень, когда совпадает все, кроме понимания слов – определений, оттенков, ударений, происхождения слова и синонимического ряда.
Такі трагедії найприкріші і зарадити чимось у цьому випадку майже неможливо. Найсумніше, що всім здається, ніби зробили все для того, аби зрозуміти іншого і якнайбільш зрозуміло викласти себе. Залишається тоді лише смуток, докір і недовіра. Я знав одну черепаху. І знав ЇЇ господарів. І господарі, і черепаха були дуже милі й любили одне одного, стараючись зробити все, щоб всі були
Такие трагедии самые досадные и помочь чем-то в этом случае почти невозможно. Самое печальное, что всем кажется, будто сделали все для того, чтобы понять другого и наиболее понятно изложить себя. Остается тогда только печаль, упрек и недоверие. Я знал одну черепаху. И знал ее хозяев. И хозяева, и черепаха были очень милы и любили друг друга, стараясь сделать все, чтобы все были
задоволені і радісні. Я пам'ятаю погляд тієї черепахи, коли вона спілкувалася зі своїми власниками. Але одного разу черепаха необачно долізла до краю балкону і
довольны и радостны. Я помню взгляд черепахи, когда она общалась со своими владельцами. Но однажды черепаха опрометчиво долезла до края балкона и
безпомічно впала вниз на тротуар. Щоправда її відразу ж знайшли і забрали додому.
беспомощно упала вниз на тротуар. Правда, ее сразу же нашли и забрали домой.
Виявилося, що вона жива — лише трішки надщербився панцир. Його швидко залікували, і видавалося, ніби все минулося. Але щось все ж було не так — кудись пропала радість, спочатку збайдужіла черепаха, а згодом уже як наслідок — люди.
Оказалось, что она жива — лишь слегка накопал панцирь. Его быстро залечили, и казалось, будто все прошло. Но что-то все же было не так — куда-то пропала радость, сначала охладела черепаха, а потом уже как следствие — люди.
Втратилися спілкування, контакт, розуміння. Залишилися смуток, докір і недовіра. Так вони і жили. Одного разу я довго вдивлявся черепасі в очі і все зрозумів. Вона стала іншою — падаючи, черепаха пошкодила собі мозок. До того ж безповоротно. Просто стала вар'яткою. І ми не могли знати, що зараз в її голові
Утратились общение, контакт, понимание. Остались печаль, упрек и недоверие. Так они жили. Однажды я долго всматривался в глаза черепахе и все понял. Она стала другой – падая, черепаха повредила себе мозг. К тому же безвозвратно. Просто стала сумасшедшей. И мы не могли знать, что сейчас в ее голове
— чи суцільна темрява, чи найпотужніші світла прожекторів-переслідувачів, може, вона все забула, а, може, щоночі її нестерпно боліла голова, може, її лоскотало між черепом і мозком, а, може, нервував кожен звук і запах. Ми не могли знати. Ми не могли порозумітися. Ми не могли зарадити. Не могли врятувати, бо не могли повноцінно поспілкуватися. їй, до речі, залишилося жити у нас ще 240 років. З цим, але без нас.
— или сплошная тьма, или самые мощные света прожекторов-преследователей, может, она все забыла, а может, каждую ночь ее нестерпимо болела голова, может, ее щекотало между черепом и мозгом, а может, нервировал каждый звук и запах. Мы не могли знать. Мы не могли найти общий язык. Мы не могли помочь. Не могли спасти, потому что не могли полноценно пообщаться. Ей, кстати, осталось жить у нас еще 240 лет. С этим, но без нас.
Смотрите так же
Тарас Прохасько - FM - Track 09
Тарас Прохасько - FM - Track 15
Тарас Прохасько - FM - Track 18
Тарас Прохасько - FM - Track 04
Тарас Прохасько - FM - Track 03
Все тексты Тарас Прохасько >>>
Последние
Валерий Сюткин - Нарисованный песок - MGH
mixed by Dj Ban - Deepsleep 39
Популярные
Твоя апрельская ложь - Оппенинг на русском
Тимур Муцураев - Джохар Дудаев
Турганбай Жайлаубаев - Ак саулем
Тайна Коко - я с тобою скоро чокнусь
Татьяна Абрамова - Анатолий, Анатолий...
Там там никто никогда не спросит - Как нам живётся сквозь жизни туман.
Случайные
Надежда Кадышева - теперь я гей
Тринадцатая зона - Бомж - Зинка