Тарас Прохасько - FM - Track 07 - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Прохасько - FM - Track 07
02.12 Сьогодні зі мною стався дивний збіг обставин, який можна назвати магічним. Адже буває так, що, думаючи, може, навіть неусвідомлено, про когось, ми викликаємо його образ протягом дня ще і ще раз.
02.12 Сегодня со мной произошло странное стечение обстоятельств, которое можно назвать магическим. Ведь бывает так, что, думая, может, даже неосознанно, о ком-то мы вызываем его образ в течение дня еще и еще раз.
Рано я хотів чи поголитися, чи то просто сполокати лице. Глянувши в дзеркало, я сказав собі: «Богумілу! Грабалу!» А перед вечором зайшов у винарню. І там дух
Рано я хотел то ли побриться, то ли просто спугнуть лицо. Взглянув в зеркало, я сказал себе: «Богумила! Граболу!» А перед вечером вошел в винодельню. И там дух
Грабала перестрів мене знову (звичайно, що він, якби мав десь з'явитися, то хіба при вині). У винарні заїжджий чех оповів мені про смерть Грабала. Історія була страшенно зворушливою. І ще більш милою, тому що неправдивою. Але у неї вірять чехи, земляки великого Богуміла Грабала. Чех оповідав таке: коли Грабал лежав у лікарні із знерухомленими ногами, то його привабили пташки, які вовтузилися за вікном. Пан Богуміл підповз до підвіконня і кришив птахам хліб з лікарняної пайки. А тим часом все більше вихилявся з вікна, підслуховуючи пташині розмови. Аж до того моменту, поки не втратив рівноваги і сам не вилетів через вікно, забившись на смерть.
Грабала встретил меня снова (конечно, что он, если бы должен где-то появиться, разве при вине). В винодельне заезжий чех рассказал мне о смерти Грабала. История была ужасно трогательной. И еще более милой, потому что ложной. Но в нее верят чехи, земляки великого Богумила Грабала. Чех рассказывал следующее: когда Грабал лежал в больнице с обездвиженными ногами, то его привлекли птички, возившиеся за окном. Господин Богумил подполз к подоконнику и крошил птицам хлеб из больничной пайки. А тем временем все больше склонялся из окна, подслушивая птичьи разговоры. Вплоть до того момента, пока не потерял равновесия и сам не вылетел через окно, забившись до смерти.
Насправді достовірно відомо, що старенький Грабал знехтував і медициною, і
На самом деле достоверно известно, что старенький Грабал пренебрег и медициной, и
хворобою, і неміччю. Може, хотів спробувати себе у ролі описаного ним дерев'яного ангела, розпиляного на кавалки на подвір'ї празької церковці. А може, його закликав хтось із тих, хто часто з'являвся і до нього, і до його діда, і тата після кількох глечиків моравського вина — Христос, Фрідріх Великий, Лао Цзи.
болезнью и немощью. Может, хотел попробовать себя в качестве описанного им деревянного ангела, распыленного на куски во дворе пражской церкви. А может, его призвал кто-то из тех, кто часто появлялся и к нему, и к его деду, и папе после нескольких кувшин моравского вина - Христос, Фридрих Великий, Лао Цзы.
Грабал — напевно, найбільший поет сучасної Чехії, який писав підслухані
Грабал — наверное, величайший поэт современной Чехии, писавший подслушанные
оповідання. Почуте від звичайних пражан заломлювалося у кирниці-калабані-струмку Богумілової фантазії і ставало шедеврами. Його знав цілий світ, а тим часом Грабал працював або на заводі, де йому потрощило голову, або на пункті прийому макулатури, куди всякі празькі диваки зносили використаний папір. Його князівство — дивовижна чеська мова, вино, примари і оповіді переповнених життям напіввар'ятів. «Богумілу! Грабалу!» — звертався він до свого зображення
рассказ. Услышанное от обычных пражан преломлялось в руле-колобане-ручье Богумиловой фантазии и становилось шедеврами. Его знал целый мир, а тем временем Грабал работал либо на заводе, где ему размозгло голову, либо на пункте приема макулатуры, куда всякие пражские чудаки сносили использованную бумагу. Его княжество – удивительный чешский язык, вино, призраки и сказания переполненных жизнью полусумасшедших. «Богумила! Граболу!» — обращался он к своему изображению
докірливим голосом рідної мами. Зображення мовчало. А Богуміл записував історії. Він помер того літа, коли вмирали такі самі, як він, засушені старці — Жак-Ів Кусто, Булат Окуджава, мати Тереза.
укоризненным голосом родной мамы. Изображение молчало. А Богумил записывал истории. Он умер в то лето, когда умирали такие же, как он, засушенные старцы — Жак-Ив Кусто, Булат Окуджава, мать Тереза.
А сьогодні прийшов якимись натяками до мене, як колись приходили до нього інші безсмертні старці.
А сегодня пришел какими-то намеками ко мне, как когда-то приходили к нему другие бессмертные старцы.
І що дивно — майже всі люди, яких я поважаю, вже мали хоч якийсь стосунок Із цим небіжчиком.
И что удивительно — почти все люди, которых я уважаю, уже имели хоть какое-то отношение с этим покойником.
Смотрите так же
Тарас Прохасько - FM - Track 09
Тарас Прохасько - FM - Track 15
Тарас Прохасько - FM - Track 18
Тарас Прохасько - FM - Track 04
Тарас Прохасько - FM - Track 03
Все тексты Тарас Прохасько >>>
Последние
Популярные
Твоя апрельская ложь - Оппенинг на русском
Турганбай Жайлаубаев - Ак саулем
Тимур Муцураев - Джохар Дудаев
Тайна Коко - я с тобою скоро чокнусь
Татьяна Абрамова - Анатолий, Анатолий...
Там там никто никогда не спросит - Как нам живётся сквозь жизни туман.
Случайные
GONE.Fludd, m00nchild - МК-Ультра
Многоточие - Атомы сознания - 4. Для живых
Флер - То, что делает нас людьми