Тексты песен   >   Т > Тартак feat. Катя Чiлi > Понад хмарами

Тартак feat. Катя Чiлi - Понад хмарами - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тартак feat. Катя Чiлi

Название песни: Понад хмарами

Дата добавления: 30.08.2022 | 11:26:04

Просмотров: 5

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тартак feat. Катя Чiлi - Понад хмарами

Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
На облаках звезды разбросаны, разбросаны.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
За росой, ивы с лозами раскачиваются, покачиваются.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Луна светится - свет выливается бриллиантами, бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
Ветер светится, мальчики спешат для девочек, для девочек.


Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Вы знаете, как я скучаю по тебе.
Я не знаходжу собі місця –
Я не нахожу себя местом -
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
У меня кончился дом, я путешествую всю ночь
Вулицями міста.
Улицы города.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Одинокий, как я, как ты, одинокий.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Города, которые объединили меня с тобой,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Города, которые развелись с вами со мной.
Я хотів би запитати – навіщо?
Я хотел бы спросить - почему?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Но вместо того, чтобы ответить только на свин ветра ...
Десь там – у безлюдних провулках,
Где -то там - в пустынных полосах,
Де лиш бродячі пси блукають,
Где блуждают только бездомные собаки,
Шукаючи притулку,
Ищет убежище,
Шукаючи поживи.
Ищу еду.
В них в очах давно нічого не жевріє,
В их глазах долгое время ничего свети
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
У них нет надежды, у них бесцветная безнадежность.
Їх нічого вже не гріє…
Они больше не нагреваются ...
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Однако я знаю - на этих пустых улицах я ничего не ищу -
Просто втікаю сам від себе.
Я просто убегаю.
В своїй уяві знову йду до тебе,
В моем воображении снова иди к тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Потому что я хочу объединить две разорванные части
Одного цілого –
Один целый -
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Нежный и сильный, черно -белый.
Можливо, я смішний,
Может я смешной,
Можливо, я занадто романтичний,
Может я слишком романтичный,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Такое одинаково знакомо и одинаково необычно.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Все просто - в моей душе сжигает костер!
Але я хочу помовчати…
Но я хочу молчать ...
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Теперь вам есть что сказать, Катья!


Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
На облаках звезды разбросаны, разбросаны.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
За росой, ивы с лозами раскачиваются, покачиваются.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Луна светится - свет выливается бриллиантами, бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
Ветер светится, мальчики спешат для девочек, для девочек.


А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
И скоро выйдет солнце - я его предам!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
Потому что каждый новый день дает мне новую надежду
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
На том, что ты приедешь, ты придешь, летит ...
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Но все же я не могу понять - где? ………………
Куди мені себе подіти доти,
Где я могу получить себя раньше,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Когда я почувствую свое сладкое прикосновение ко рту?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Когда я утону в сиянии темно -коричневой пропасти?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Когда это будет? Завтра? Или, может быть, сегодня?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Когда ты возьмешь меня на руки -
Мене всього, без залишку, без решти?
Я, без остальных, без остальных?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Когда вы позволяете вам держать его в черных волнах,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
Вылейте свое тепло в свое тело?…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
И время уходит ... и сколько шагов мне еще предстоит сделать,
Щоб ніч минула, зникла самота
Чтобы сделать ночь, ушла, одиночество исчезло
І я таки дійшов до тебе?
И я пришел к вам?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Я думаю, что ты без меня не лучше!
Можливо, трошки легше…
Может немного легче ...
Можливо, значно важче…
Возможно, это намного сложнее ...
Ти потерпи… Я потерплю –
Вы страдаете ... Я буду страдать -
Недовго вже чекати!
Не долго ждать!
Але я знову замовкаю…
Но я снова молчу ...
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Теперь, Катья, есть что сказать!


Понад хмарами зорі парами розсипаються, розсипаються.
На облаках звезды разбросаны, разбросаны.
Понад росами верби з лозами колихаються, колихаються.
За росой, ивы с лозами раскачиваются, покачиваются.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами, діамантами.
Луна светится - свет выливается бриллиантами, бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами, за дівчатами.
Ветер светится, мальчики спешат для девочек, для девочек.