Тексты песен   >   У > Укр. Мова > Текст, по которому будем писать в контр. тетради.

Укр. Мова - Текст, по которому будем писать в контр. тетради. - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Укр. Мова

Название песни: Текст, по которому будем писать в контр. тетради.

Дата добавления: 09.12.2023 | 17:56:04

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Укр. Мова - Текст, по которому будем писать в контр. тетради.

Бронзовий вершник у козацькому вбранні давно вже став символом Києва. Більше ста років він стоїть на площі перед Софійським собором. Саме на цьому місті у грудні 1648 року, кияни зустрічали Богдана Хмельницького, й керовані їм козацькі полки після їх блискучої перемоги під Пилявцями. Важко уявити цю площу без пам’ятника, а пам’ятник по за площею. П’єдестал пам’ятника гірки сірих гранітних брил на ній напис : “Богдан Хмельницький 1888”. На вершині гірки кінь, різко і раптово зупинений вершником у момент стрімкого бігу. Здається чуєш іржання коня останній удар копит об камінь і владний окрик вершника. Як зблизька так и здаля добре видно обличчя Богдана Хмельницького воно вольове, мужнє, вродливе. Видно пасмо оселедця що вибилося з під шапки, глибоку борозну на чолі що розділяє брови видно пишні вуса що прилягають до щік. Скульптор створив один з найбільш вдалих портретів гетьмана. Творець пам’ятника Михайло Микешин. Прибувши до Києва з Петербурга де він постійно мешкав митець представив первісний проект пам’ятника. Свою допомогу запропонували скульпторові вчені історик Володимир Антонович ознайомив Микешина з багатьма портретами Хмельницького зразками військового одягу та зброєю того часу. Кінь мав бути не абиякий, а такий на якому їздив гетьман у боях. Не випещений красень, а сильний, витривалий, безвідмовний у битвах і вірний господареві. Таких коней приводили прямо до майстерні скульптора. Уряд відмовився фінансувати роботи по створенню пам’ятника. По всій країні розпочався добровільний збір коштів на майбутній монумент. Спорудження пам’ятника стало всенародною справою. Справа посувалася повільно. Бронзову постать тільки через 3 роки. Тепер лишалося встановити її. Проти виникло чимало труднощів. Нікому було перевезти відлиту скульптуру з Петербурга до Києва . довго розшукували місце де скульптуру можна зберігати до встановлення на постаменті. Довго вірішували яке має бути цей постамент та в якому місці встановлювати пам’ятник. І все ж монумент було встановлено міцно і на віки. Це один з найулюбленіших українцями пам’ятників.
Бронзовый всадник в казацкой одежде давно уже стал символом Киева. Более ста лет он стоит на площади перед Софийским собором. Именно в этом городе в декабре 1648 года, киевляне встречали Богдана Хмельницкого, и руководимые им казацкие полки после их блестящей победы под Пилявцами. Трудно представить эту площадь без памятника, а памятник по площади. Пьедестал памятника горки серых гранитных глыб на ней надпись: "Богдан Хмельницкий 1888". На вершине горки конь, резко и внезапно остановленный всадником в момент стремительного бега. Кажется слышишь ржание лошади последний удар копыт о камень и властный окрик всадника. Как вблизи так и издали хорошо видно лицо Богдана Хмельницкого оно волевое, мужественное, красивое. Видна прядь селедки выбившаяся из под шапки, глубокую борозду во главе разделяющей брови видны пышные усы прилегающие к щекам. Скульптор создал один из самых удачных портретов гетмана. Создатель памятника Михаил Микешин. Прибыв в Киев из Петербурга, где он постоянно жил художник, представил первоначальный проект памятника. Свою помощь предложили скульптору историк Владимир Антонович ознакомил Микешина со многими портретами Хмельницкого образцами военной одежды и оружием того времени. Лошадь должна была быть небезразлична, а такая, на которой ездил гетман в боях. Не холеный красавец, а сильный, выносливый, безотказный в битвах и верный хозяину. Таких лошадей приводили прямо в мастерскую скульптора. Правительство отказалось финансировать работы по созданию памятника. По всей стране начался добровольный сбор средств на будущий монумент. Строительство памятника стало всенародным делом. Дело двигалось медленно. Бронзовая фигура только через 3 года. Теперь оставалось установить ее. Против возникло немало затруднений. Никому не было перевезти отлитую скульптуру из Петербурга в Киев. долго разыскивали место, где скульптуру можно хранить до установки на постаменте. Долго решали какой должен быть этот постамент и где устанавливать памятник. И все же монумент был установлен крепко и во веки. Это один из самых любимых украинцами памятников.