Тексты песен   >   В > Валентин Філонік > Жертвам Голодомору

Валентин Філонік - Жертвам Голодомору - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Валентин Філонік

Название песни: Жертвам Голодомору

Дата добавления: 13.12.2023 | 14:42:04

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Валентин Філонік - Жертвам Голодомору

Am G
Am G
На цвинтарі забутому сільському
На кладбище забытом деревенском
F E
F E
Похилені від старості хрести...
Склоненные от старости кресты...
Am G
Am G
Тут почесті не віддають військові
Здесь почести не отдают военные
F E
F E
І мало хто приходить вже сюди...
И немногие приходят уже сюда...
A7 Dm
A7 Dm
Десь тут лежать батьки моєї мами,
Где-то здесь лежат родители моей мамы,
G C E7
G C E7
Її маленький братик поруч спить..
Ее маленький братик рядом спит.
Am G
Am G
А скільки їх, від голоду померлих,
А сколько их, от голода умерших,
Dm E7 Am
Dm E7 Am
По всій країні в могилках лежить...
По всей стране в могилках лежит...


Приспів:
Припев:
F G C Am
F G C Am
Коли вони вмирали, їм дзвони не дзвонили,
Когда они умирали, им звоны не звонили,
F G Am
F G Am
Були уже спаплюжені церкви..
Были уже осквернены церкви.
F G C Am
F G C Am
Лише земля стогнала, коли дітей ховали
Только земля стонала, когда детей хоронили
F G Am E7
F G Am E7
І зорі тут вмивалися слізьми!
И звезды здесь умывались слезами!


Холодний і голодний тридцять третій
Холодный и голодный тридцать третий
Пройшов над Україною мов смерч...
Прошел над Украиной как смерч...
За більшовицьких тих страшних совєтів
За большевистских страшных советов
Розмахувала тут косою смерть.
Размахивала здесь косой смерть.
Вмирали люди з голоду, а десь зерно гноїли,
Умирали люди от голода, а где зерно гноили,
Вказівки із Кремля такі були:
Указания из Кремля таковы были:
Чим менше українців залишаться живими,
Чем меньше украинцев останутся в живых,
Тим ліпше буде з них мотузки вить.
Тем лучше будет из них веревки вить.


Приспів.
Припев.


Коли з трибун я слухаю промови,
Когда с трибун я слушаю речи,
Як хороше було в союзі жить,
Как хорошо было в союзе жить,
Про те, що не потрібно нам української мови,
О том, что не нужно нам украинского языка,
За всіх, за нас, душа моя болить.
За всех, за нас, душа моя болит.
Ні, їм не повернути часів отих проклятих,
Нет, им не вернуть времен проклятых,
Я вірю, над країною ше сонечко зійде...
Я верю, над страной еще солнышко взойдет...
І заживемо всі ми привільно і багато,
И заживем все мы вольготно и много,
І Україна моя розцвіте!
И Украина моя расцветет!


Приспів.
Припев.