Віктор Морозов - Трубач - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Віктор Морозов

Название песни: Трубач

Дата добавления: 14.08.2023 | 12:02:07

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Віктор Морозов - Трубач

З отого дня суремного, як завалився ратуш,
С этого дня SureeMny, когда ратуша рухнула,
усе навіки зважене і вписане в архів:
Все навсегда сбалансировано и вписано в архив:
“Понесено у людности не так велику втрату:
«Народ не так много потерь:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників”.
Трубы, два жнеца, несколько рабочих ».


Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
Маленький апокалипсис на рынке:
з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
Трагический город Лвив зевал от сыра.
мов гер таємний радник над аркушем реляції:
Как Ger Secret Advisor в листе реальности:
один трупач,
один трупс,


твох шофнірів,
Ваши водители,


кількох ропітникіф.
Несколько ропитов.


Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
Они собрали вдов на свечах и матерях для лекарств.
Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
Дети были доставлены в школу -интернат в сирот.
На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
На ошибках были толпа и блуждающие калека
і гупав кусками о брук увесь калічий рід
и ударить цыплят, брюс
(і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
(И все ели честно, пили, и плакали, как будто это мог:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).
Трубы, два жнеца, несколько работников).


Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
Похоронены под башней, они вошли в кладовую,
де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
где свет - MRE и затвердевающая кровь, где больше не слышат с темнотой,
як на майданах і в шинках реве житейське море.
Как на Майданах и в ветчине рев Жизни море.
Там інше світло — і воно біліє над кістьми.
Есть еще один свет - и он бежит над костями.
Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, —
Они пошли в подземный хлеб, как будто в другой город, -
Їх не любили на землі й забули серед хмар.
Их не любили на земле и забыли о облаках.
Ішов попереду трубач.
Впереди была труба.


Він дув натхненно й чисто —
Он преследовал вдохновленное и чисто -


так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
Как будто он не держал трубку, а огненный фонарь.
Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
Когда посмертные глаза в них были завернуты как одежда,
Вони злягли на дно камінь — плече коло плеча,
Они нахмурились на дне камня - плечо вокруг плеча,
Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
Только не ругал, как источник и вырос, как башня,
Таємний і хрипкий сигнал — відозва трубача.
Секретный и хриплый сигнал - это племя.
Смотрите так же

Віктор Морозов - Прошу пані

Віктор Морозов - Жарівка

Віктор Морозов - Старе кіно

Віктор Морозов - Не тікай

Віктор Морозов - Ходжу-броджу

Все тексты Віктор Морозов >>>