Colotyphus - Moans of fourth Reactor - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Colotyphus - Moans of fourth Reactor
Тяжкий природи тягар –
Жесткая природа бремя -
Пустинне відчуження місце.
Отчуждение пустыни.
Там – де на небі з суцільних хмар,
Где в небе от твердых облаков,
Ясніє холодне сонце.
Холодное солнце ясное.
Всіма забуті усі шляхи –
Все забыты все пути -
Там зони змертвілії води.
Есть зоны воды.
Там жах та біль дається взнаки,
Есть ужас и боль, получают знак
Вічним буде чуття прохолоди.
Чувства будут вечными.
Випалені, притрушені попелом тіні,
Сгорел, вращается с пепельной тенью,
Криками дикими стіни просочені,
Кричащие дикие стены пропитаны,
Стогони приречених, заблукалі в руїнах
Стоны обречены, потерянные в руинах
Зловісні тумани навіки в пам’яті.
Зловещие туманы навсегда в памяти.
Усюди – накрита піском отрута.
Везде - яд покрыт песком.
Полем блідим чи лісом рудим –
Поле бледно или красного леса -
Куди не піди…
Куда не идти ...
Ніколи не вдасться забути.
Никогда не забудьте.
Залишені часом спустошені землі,
Оставленный со временем опустошенную землю,
Без відліку глибоким сном оповиті.
Без ссылки глубокий сон окутан.
Трагічні наслідки, таємні та темні
Трагические последствия, секретные и темные
Смертельної хиби єдиної миті.
Смертельная вина единственного момента.
Смотрите так же