FataMorgana - Іван Підкова - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: FataMorgana

Название песни: Іван Підкова

Дата добавления: 16.03.2021 | 04:00:04

Просмотров: 12

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни FataMorgana - Іван Підкова

Було колись – в Україні
Было время - в Украине
Ревіли гармати;
Ревели пушки;
Було колись – запорожці
Было время - запорожцы
Вміли панувати.
Умели властвовать.
Панували, добували
Господствовали, добывали
І славу, і волю;
И славу, и волю;
Минулося – осталися
Прошло - остались
Могили на полі.
Могилы на поле.
Високії ті могили,
Високии те могилы,
Де лягло спочити
Где легло отдохнуть
Козацькеє біле тіло,
Козацкее белое тело,
В китайку повите.
В материю окутано.
Високії ті могили, –
Високии те могилы, -
Чорніють, як гори,
Чернеют, как горы,
Та про волю нишком в полі
И о свободе исподтишка в поле
З вітрами говорять.
С ветрами говорят.
Свідок слави дідівщини
Свидетель славы дедовщины
З вітром розмовляє,
С ветром говорит,
А внук косу несе в росу,
А внук косу несет в росу,
За ними співає.
За ними поет.
Було колись – в Україні
Было время - в Украине
Лихо танцювало,
Беда танцевало,
Журба в шинку мед-горілку
Печаль в кабаке мед-водку
Поставцем кружала,
Поставцом круги,
Було колись добре жити
Было когда-то хорошо жить
На тій Україні...
На той Украине ...
А згадаймо! може, серце
А вспомним! может, сердце
Хоч трохи спочине.
Хоть немного отдохнет.
Було колись добре жити
Было когда-то хорошо жить
На тій Україні...
На той Украине ...
А згадаймо! може, серце
А вспомним! может, сердце
Хоч трохи спочине.
Хоть немного отдохнет.


Чорна хмара з-за Лиману
Черная туча из-за Лимана
Небо, сонце криє,
Небо, солнце кроет,
Синє море звірюкою
Синее море зверем
То стогне, то виє,
То стонет, то воет,
Дніпра гирло затопило.
Днепра устье затопило.
"А нуте, хлоп’ята,
"Ну-ка, ребята,
На байдаки! Море грає –
На байдаки! Море играет -
Ходім погуляти!"
Пойдем погулять! "
Вилітали запорожці –
Вылетали запорожцы -
Лиман човни вкрили.
Лиман лодки покрыли.
"Грай же море!" – заспівали,
"Играй же море!" - запели,
Запінились хвилі.
Запинились волны.
Кругом хвилі, як ті гори:
Кругом волны, как те горы:
Ні землі, ні неба.
Ни земли, ни неба.
Серце мліє, а козакам
Сердце млеет, а казакам
Того тілько й треба.
Того только и надо.
Пливуть собі та й співають;
Плывут себе и поют;
Рибалка літає...
Рыбак летает ...
А попереду отаман
А впереди атаман
Веде, куди знає.
Ведет, куда знает.
Походжає вздовж байдака,
Ходит вдоль байдака,
Гасне люлька в роті;
Гаснет трубка во рту
Поглядає сюди-туди –
Смотрит туда-сюда -
Де-де буть роботі?
Где-где буть работе?
Закрутивши чорні вуса,
Закрутив черные усы,
За ухо чуприну,
По ухо волосы,
Підняв шапку – човни стали.
Поднял шапку - лодки стали.
"Нехай ворог гине!
"Пусть враг гибнет!
Не в Синопу, отамани,
Не в Синоп, атаманы,
Панове-молодці,
Молодцы,
А у Царград до султана
А в Царьград к султану
Поїдемо в гості!"
Поедем в гости! "
"Добре, батьку отамане!" –
"Хорошо, отец атаман!" -
Кругом заревіло.
Кругом заревело.
"Спасибі вам!" –
"Спасибо вам!" -
Надів шапку.
Надел шапку.
Знову закипіло
опять закипело
Синє море; вздовж байдака
Синее море, вдоль байдака
Знову походжає
опять ходит
Та на хвилю пан отаман
И на минуту господин атаман
Мовчки поглядає.
Молча смотрит.


Було колись – в Україні
Было время - в Украине
Ревіли гармати;
Ревели пушки;
Було колись – запорожці
Было время - запорожцы
Вміли панувати...
Умели господствовать ...