Я наче розписав життя,на тринадцять серій,я бачив як закрились двері,бетоних артерій,уламки цього болю я залишив на папері,і проджу паралелі,з твором Данте Аліг'єрі
Мне нравится рисовать жизнь, для тринадцати серий я увидел, как закрылась дверь, бетонные артерии, фрагменты этой боли, которую я оставил на бумаге, и я провожу параллели, с работой Данте Алигьери
Знаю це схоже на маразм,і наче їде дах,та якби ти бачив те що я бачу я,у своїх снах.Сотні померлих роздирають мене до гола,тягнуть у своє царство під крикі Мафестофеля.
Я знаю, что это похоже на безумие, и, как будто оно ездило на крыше, и если вы увидели то, что я вижу, во сне. Сотни мертв Mafestofel.
А прокидаюсь розумію реальність така,ти або в ролі жертви або в ролі хижака.
И я просыпаюсь, я понимаю реальность такого, вы либо как жертва, либо как хищник.
І я люблю це життя,воно таке одне,і все залежить від мене із волею небес.
И я люблю эту жизнь, это одно, и все зависит от меня с волей небес.
Приспів
Припев
Є так багато ролей,а люди всі як клони,вони забули своє *Я* Одне життя!.
Есть так много ролей, и люди все как клоны, они забыли свою * я * одну жизнь!.
Доріг так багато моя одна.
Дороги настолько мои.
Веде мене через усе життя,і поки у тілі жива душа...Я житиму тільки своїм життям.
Это ведет меня на протяжении всей моей жизни, и в то время как в моем теле живую душу ... Я буду жить только со своей жизнью.
Залишки пороху,зависли в наші атмосфері,вони нагадують падіння,багатьох імперій.
Остатки пороха, висящие в нашей атмосфере, напоминают падение, многие империи.
І те що нам здається звичним до тошноти,виявляється не вічним,а на роки.
И то, что, кажется, обычно для использования, является не вечным, а в течение многих лет.
Я бачив як люди зжирають себе,до кисток,розсипаються в пісок,все втрачають за ковток.
Я видел, как люди поглощали себя, в его руки, разбросаны в песок, они теряют все для глотка.
Порції чужик думок,і чекають на свисток,та якщо життя театр,ви просрали ваш квиток.
Части незнакомца мыслей, и они ждут свистка, но если ваша жизнь - театр, вы разорвали свой билет.
Чорні постаті,це нащадки совісті,вилазять на яву,бо ночі не доспані.
Черные фигуры, это потомки совести, выходят на Java, потому что ночи не богаты.
Та я люблю це життя воно таке одне,і все залежить від мене із волею небес.
Но я люблю эту жизнь, это одна, и все зависит от меня с волей небес.
Одне життя...
Одна жизнь...
RIZUPS - Все для тебе
RIZUPS - Бо без тебе не видно зорі вночі
RIZUPS - Наша Ера
RIZUPS - Любов-Каліка
RIZUPS - Осіння ілюзія
Все тексты RIZUPS >>>
