Андрій Любка - Найпрекрасніше - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Андрій Любка

Название песни: Найпрекрасніше

Дата добавления: 01.09.2023 | 06:06:03

Просмотров: 5

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Андрій Любка - Найпрекрасніше

Я їздив містами, ходив музеями,
Я поехал в города, пошел в музеи,
Блукав горами,
Бродил по горам,
Дивився як сходить і заходить сонце,
Смотрел, когда солнце падает, и солнце падает,
Бачив чудеса природи,
Увидел чудеса природы,
Дивувався з картин,
Подумал из картин,
Зупинявся перед скульптурами,
Остановился перед скульптурами,
Підводив очі і розглядав небо, хмари,
Посмотрел вверх и посмотрел на небо, облака,
Не міг відвести очей від океану,
Не мог взять глаза из океана,
Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
У ванній готелю якогось міста,
В ванной города города,
В якому ми вперше разом прокинулися.
В котором мы проснулись впервые.


Розпечене і прозоре повітря літа,
Горячий и прозрачный воздух лета,
Твоя засмагла шкіра і гарячий вітер,
Ваша загар кожа и горячий ветер,
Річка, вода в якій була теплішою
Река, вода, в которой было теплее
За наше дихання.
Для нашего дыхания.
Вночі було чутно тільки дзижчання
Ночью было услышано только шум
Комарів і твої стогони, одразу
Комары и твои стоны, сразу
По тому спалахував вогник цигарки
После этого вспыхивает сигаретный огонь
І тиха розмова.
И тихий разговор.
Телефони розрядилися на другий день,
Телефоны вышли на второй день,
Ми залишилися одні з деревами і,
Мы остались наедине с деревьями и,
Як виявилося, мишами, котрі
Как оказалось, мыши, которые
Вночі прогризли мій наплічник і з’їли
Ночью опрыскивал мой рюкзак и съел
Всі харчі: залишки хліба, гречку,
Вся еда: остатки хлеба, гречка,
Пачку чіпсів, крекери, шматок сиру.
Пакет чипсов, крекеров, кусок сыра.
Залишили тільки пачку сигарет.
Осталась только пачка сигарет.
Добре, що миші не курять.
Ну, мыши не курят.
Я ловив рибу, а ти збирала квіти,
Я поймал рыбу, и ты собирал цветы,
Носила білі спідниці, сережки й намисто
Носили белые юбки, серьги и ожерелья
З бурштином, наспівувала якісь мелодії,
С янтарным, пел несколько мелодий,
Казала: дивно, що Вівальді написав «Пори року»,
Она сказала: странно, что Вивальди написал «Сезоны»,
А коли я питав чому, відповідала: не знаю,
И когда я спросил, почему я ответил: я не знаю
Просто дивно, хіба не так?
Просто странно, не так ли?
Так, ти дивна.
Да, ты странно.
І коли заходило сонце, ми дивилося як незграбно
И когда солнце шло вниз, мы выглядели как неуклюжий
Воно плутається у верхів’ях дерев.
Это смущено в верхних деревьях.
А коли літо згасло, ми роз’їхалися і
И когда лето ушло, мы ушли и
більше ніколи не бачилися.
никогда больше не видел тебя.


Але найпрекрасніше, що я бачив в житті –
Но самая замечательная вещь, которую я видел в жизни -
Дві наші зубні щітки, які стояли разом
Две наши зубные щетки, которые стояли вместе
У ванній готелю якогось міста,
В ванной города города,
В якому ми вперше разом прокинулися.
В котором мы проснулись впервые.
Смотрите так же

Андрій Любка - Ти прокинешся зранку

Андрій Любка - Ленін

Андрій Любка - Переспимо іншим разом

Андрій Любка - Головне дожити до Вересня

Андрій Любка - Сніг волочив нас мокрими трасами

Все тексты Андрій Любка >>>