Тексты песен   >   А > Андрій Любка > Ти прокинешся зранку

Андрій Любка - Ти прокинешся зранку - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Андрій Любка

Название песни: Ти прокинешся зранку

Дата добавления: 19.08.2022 | 08:26:03

Просмотров: 34

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Андрій Любка - Ти прокинешся зранку

Ти прокинешся зранку і скажеш: знаєш,
Вы просыпаетесь утром и говорите: вы знаете
Ти, типу, письменник, архітектор людських душ,
Вы, тип, писатель, архитектор человеческих душ,
Представник культурної інтелігенції, ну і всяке таке,
Представитель культурной интеллигенции, ну, каждый,
Що ти в мені знайшов, я ж навіть не розумію про що ти пишеш,
Что вы нашли во мне, я даже не понимаю, о чем вы пишете,
Я ж навіть не знала, шо ти – поет, мені просто очі сподобалися. І зачіска.
Я даже не знал, что ты был поэтом, мне просто понравились мои глаза. И прическа.
Я лежатиму поруч, буде холодна пізня осінь, я навіть подумаю:
Я буду рядом, будет холодной поздней осенью, я даже подумаю:
Блін, я постійно пишу про осінь, листя, і ось вона тут, коханка смерті,
Черт, я постоянно пишу об осень, уходит, и вот она, любитель смерти,
Пізня осінь, блін. Повернуся і скажу:
Поздняя осень, плотина. Я вернусь и скажу:
Я кинув курити учора вночі,
Я бросил курить прошлой ночью,
Прочитав есемеску, дістав ключі,
Прочтите эссе, Получите ключи,
Відчинив замок, зайшов у кімнату,
Открыл замок, вошел в комнату,
Увімкнув світло, сорочку зім’яту
Включил светлую рубашку с смятой
Підібрав із крісла, налив собі рому,
Забрал со стула, налил себе ром,
І подумав: нарешті вдома.
И он подумал: наконец дома.
Скільки всього і скільки я мандрував!
Сколько и сколько я путешествовал!
Стежку смерті тричі вночі минав.
Смертельный путь прошел три раза ночью.
Довго жив без тебе, набрався пороків,
Долго жил без вас, приобрел пороки,
Написав дві книжки, мені двадцять років.
Я написал две книги, мне двадцать лет.
І за те, що я дихаю, бачу, за те, що я тут,
И за то, что я дышу, увидимся, чтобы быть здесь,
Хоча наше життя – вокзал і фастфуд,
Хотя наша жизнь - это станция и фаст -фуд,
За те, що живу, і за те, що пишу,
За то, что я живу и за то, что я пишу,
За хороші фільми, нормальну траву,
Для хороших фильмов, нормальная трава,
За тебе включно, за наше життя,
Для вас, включая нашу жизнь,
За всю цю музику без кінця,
На всю эту музыку без конца,
За цю от сцену і за цей мікрофон,
Для этой сцены и для этого микрофона,
За мій розряджений телефон,
Для моего выписанного телефона,
За твою смс: скоро прийду,
Для ваших SMS: я скоро приду,
Боже, дякую!
Боже, спасибо!
Ти посміхнешся і скажеш: за це я тебе й люблю, дурнику.
Вы улыбнетесь и скажете: я люблю тебя за это, дурак.
Я скажу: вже потрібно вставати, десята ранку, мені на роботу.
Я скажу: мне нужно встать, десять утро, чтобы работать.
А ти знову посміхнешся і скажеш: ні, ще раз, хоч один раз.
И вы снова улыбнетесь и скажете, нет, еще раз, хотя бы один раз.
І я відповім:
И я отвечу:
Для тебе, кохана, я здатен на все,
Для тебя, дорогая, я способен на все
Аби лише бачити твоє лице,
Если вы просто видите свое лицо,
Аби лиш тримати за руку тебе,
Просто держи руку от тебя,
Для тебе, рідна, я здатен на все.
Для вас, родной, я способен на все.
А потім в лікарні, як божий знак,
А затем в больнице как знак Бога,
Медсестра мені скаже: у тебе рак.
Медсестра скажет мне: у вас рак.
І ти закричиш, а я промовчу,
И ты будешь кричать, и я буду молчать,
Через вісім місяців ляжу в труну,
Через восемь месяцев я буду лежать в гробу,
І голосно й гулко, як серцебиття,
И громко и гул как одно мгновение,
Будуть мовчати земля й небеса.
Земля и небеса будут молчать.
І не мине навіть року, можливо, пів,
И даже год, может быть, наполовину,
Як тебе поцілує якийсь дебіл.
Как поцеловать немного придурка.
Ти йому розкажеш якось вночі:
Вы как -то скажете ему ночью:
У мене був хлопець, писав вірші,
У меня был парень, написал стихи,
Помер у двадцять, у нього був рак,
Умер в двадцать лет, у него был рак,
Жаль, звісно, але рак – це рак.
Конечно, жаль, но рак - это рак.
І якщо після смерті існує життя,
И если есть жизнь после смерти,
Якщо далі тече ця нестримна ріка,
Если тогда эта безудержная река течет,
Якщо осінь триває, якщо гріє тепло,
Если осень продолжается, если тепло нагревается,
Якщо поезія вічна, я всім назло
Если поэзия вечна, я позвонил всем
Далі дивитимусь в твоє лице,
Затем посмотрите на свое лицо,
Далі кохатиму тебе.
Я буду любить тебя.
Смотрите так же

Андрій Любка - Ленін

Андрій Любка - Переспимо іншим разом

Андрій Любка - Головне дожити до Вересня

Андрій Любка - Сніг волочив нас мокрими трасами

Андрій Любка - Найпрекрасніше

Все тексты Андрій Любка >>>