Тексты песен   >   К > Казочка > Котик та півник

Казочка - Котик та півник - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Казочка

Название песни: Котик та півник

Дата добавления: 17.06.2021 | 22:50:03

Просмотров: 45

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Казочка - Котик та півник

Був собі котик та півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник пісеньки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить. То котик, було, йдучи наказує:
Был себе котик и петушок, и были они в большой дружбе. Котик, было, в скрипку играет, а петушок песенки поет. Котик, было, идет есть добывать, а петушок дома сидит дома смотрит. То котик, было, уходя приказывает:


– Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав.
- Ты здесь никого не пускай и сам не выходи, кто бы и звал.


– Добре, добре, – каже півник, засуне хату та й сидить, аж поки котик вернеться.
- Хорошо, хорошо, - говорит петушок, засунет дом и сидит, пока котик вернется.


Навідала півника лисиця та й надумала його підманити. Підійде під віконце, як котика нема вдома, та й підмовляє:
Посетила петушка лиса и решила его подманить. Подойдет под окошко, как котика нет дома, и подговаривает:


– Ходи, ходи, півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця.
- Иди, иди, петушок, ко мне, что у меня золотая пшеница, медовая водица.


А півник їй:
А петушок ей:


– То-ток, то-ток, не велів коток!
- То-ток, то-ток, не велел каток!


Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном золотої пшениці, а сама засіла за кущем. Тільки що котик вийшов по здобич, а півник одсунув кватирку та й виглядає. Бачить: нікого нема, тільки пшеничка попід вікном розсипана. Понадився півник:
Видит лиса, что так не берет, пришла однажды ночью, насыпала петушку под окном золотой пшеницы, а сама засела за кустом. Только что котик вышел за добычей, а петушок отодвинул форточку и выглядит. Видит: никого нет, только пшеничка под окном рассыпана. Понадився петушок:


– Піду-но я трошки поклюю, нікого нема, ніхто мене не зобачить, то й котикові не скаже.
- Пойду-ка я немножко поклюю, никого нет, никто меня не Зобач, то и котику не скажет.


Тільки півник за поріг, а лиска за нього та й помчала до своєї хати. А він кричить:
Только петушок за порог, а лиса за него и помчалась к себе. А он кричит:
Котику-братику,
Котик-братик,


несе мене лиска
несет меня лиса


по каменю-мосту
по камню-моста


на своєму хвосту.
на своем хвосту.


Порятуй мене!
Спаси меня!


Котик поки почув, поки завернувся (далеко був), то вже й опізнився лиску доганяти. Біг-біг, не здогнав, вернувся додому та й плаче, а далі надумався, узяв скрипку та писану кайстру та й пішов до лисиччиної хатки.
Котик пока услышал, пока завернулся (далеко был), то и опоздавшим лоска догонять. Биг-бежал, не здогнав, вернулся домой и плачет, а дальше почел взял скрипку и написанную кайстру и пошел в лисий домики.


А в лисиці було штири дочки та їден син. То стара лисиця на влови пішла, а дітям наказала півника глядіти та окріп гріти, щоб ото вже, як вернеться, зарізати його та обпатрити.
А у лисы было штыри дочери и съеденного сын. То старая лиса на охоту пошла, а детям приказала петушка глядеть и кипяток греть, чтобы вот уже, как вернется, зарезать его и обпатриты.


– Глядіть же, – наказала, – нікого не пускайте.
- Смотрите, - приказала, - никого не пускайте.


Та й пішла.
И ушла.


А котик підійшов під вікно та й заграв, ще й приспівує:
А котик подошел к окну и заиграл, еще и напевает:
Ой у лиски, в лиски новий двір
Ой в лысухи, у лисы новый двор


та чотири дочки на вибір,
и четыре дочери на выбор,


п’ятий синко ще й Пилипко.
пятый Синко еще и Пилипко.


Вийди, лисе, подивися,
Выйди, лысый, посмотри,


чи хороше граю!
или хорошее играю!


От найстарша лисичівна не втерпіла та й каже до менших:
Вот старшая лисичивна НЕ выдержала и говорит меньших:


– Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так хороше грає?
- Вы здесь посидите, а я пойду посмотрю, что там так хорошо играет?


Тільки що вийшла, а котик її – цок у лобок та в писану кайстру! А сам знов грає:
Только что вышла, а котик ее - цок в лобок и в написанную кайстру! А сам снова играет:


Ой у лиски, в лиски новий двір…
Ой в лысухи, у лисы новый двор ...


і т. д.
и т. д.


Не втерпіла й друга лисичівна та й собі вийшла, а він і ту – цок у лобок та в писану кайстру! Так усіх штирох виманив. А синко Пилипко жде-пожде сестричок – не вертаються:
НЕ выдержала и вторая лисичивна и тоже вышла, а он и ту - цок в лобок и в написанную кайстру! Так всех штирох выманил. А Синко Пилипко ждет-пождет сестер - не возвращаются:


– Піду-но, – каже, – позаганяю, а то мати прийде, битиме.
- Пойду-ка, - говорит, - позаганяйте, а то мать придет, будет бить.


Та й вийшов з хати. От котик і його – цок у лобок та в писану кайстру! А потім почепив кайстру на сухій вербі, сам – у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони удвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, горшки-миски побили, а самі втекли додому.
И вышел. Вот котик и его - цок в лобок и в написанную кайстру! А потом повесил кайстру на сухой вербе, сам - в дом, нашел петушка, решил, взяли вдвоем всю лисий блюдо поели, горшка с кипятком вывернули, горшки-миски побили, а сами убежали домой.


Та вже потім півник довіку слухав котика.
И уже потом петушок вечно слушал котика.