Мария Турпак - Чому являешся мені у сні - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Мария Турпак

Название песни: Чому являешся мені у сні

Дата добавления: 17.01.2024 | 22:12:05

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Мария Турпак - Чому являешся мені у сні

Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені Усні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні - Пісні. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці - минаєш, Вклонюся - навіть не зирнеш І головою не кивнеш, Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями, Як мучусь довгими ночами І як літа вже за літами Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні. О, ні! Являйся, зіронько, мені Хоч в сні! В житті мені весь вік тужити - Не жити. Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха,- Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає, щастя молодого, Бажаного, страшного того Гріха!
Чего являешься мне во сне? Чего ты обращаешь ко мне Чудесные глаза те ясные, Грустные, Как колодцы дно студеного? Почему уста твои немые? Какой упрек, какое страдание, Какое неисполненное желание На них, как красное зарево, Занимается и снова тонет Во тьме? Чего являешься мне Устные? В жизни ты мною презирала, Мое ты сердце надорвала, Из него вызывала одни Эти рыдания громкие – Песни. В жизни меня ты и знать не знаешь, Идешь по улице - проходишь, Поклоняюсь - даже не взглянешь И головой не кивнешь, Хоть знаешь, знаешь, хорошо знаешь, Как я люблю тебя без сознания, Как мучаюсь долгими ночами И как лето уже за летами Свою боль, свою жалость, свои песни В сердце сдавливаю на дне. О нет! Являйся, звездочка, мне Хоть во сне! В жизни мне весь век тосковать – Не жить. Так то сердце, что в заботе, Как перла в болоте, Марния, увядает, засыхает, - Хоть во сне на вид твой оживает, Хоть в жалости живее играет. По-человечески свободно отдыша, И того чуда золотого Испытывает, счастья молодого, Желаемого, страшного того Греха!