Мертвий Півень та Юрій Андрухович - Пастух Пустай - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Мертвий Півень та Юрій Андрухович - Пастух Пустай
ПАСТУХ ПУСТАЙ
Пастух пуст
а за морем першим гамерика з плюшу
И за морем первый гамрик с плюшем
а за морем другим гамерика з терну
И за морем второго Гамрика из шипов
щоб не так гостро цілили в душу
так что не так остро поцеловано в душе
одягни їй дурня броню панцерну
Оставьте ей дурак
а на дні гамерик золоті схрони
И на дне Гамрического Золотого Шроне
а ти й на різдво ходиш у дірявій куцій
И ты ходишь на Рождество в дыре Кучиус
реп'яхами латаний пастуший бароне
рапс исправлен пастух барона
драпаєшся одвіку на стовп екзекуцій
Вы драпируете на столп казней
кози повмирали пішли за обрій
Козы погибли ушли на горизонт
пусткою пустою віє від стада
пустоши пустот от стада
коби впав із неба діамантик добрий
Коба упал с неба, алмаз - это хорошо
шоб не так люто судила громада
Шобо не так жестоко оценивается сообществом
бо за морем першим гамерика з меду
ибо
а за морем другим гамерика з воску
И за морем второго Гамрика из воска
виглядаєш із неба бодай комету
Ты выглядишь с неба, по крайней мере, кометы
і болить світло в темницях мозку
и больно в подземельях мозга
так йому тісно між отих гамерик
Итак, он близок между этими Гамриком
бо хоч кам'яний берег але він твій берег
Ибо, каменное берег, но он твой берег
і росте з нього мов покруч хвора черешня
и вытекает из этого как поворот больной вишни
рана твоя прийдешня
Ваша рана придет
луна вчорашня
Луна вчера
в'язко мені казко
Я вязал сказку
гнітко мені квітко
Фитиль - цветок
мілко мені гілко
Милоко
гірко мені зірко
Горький для меня звезда
марно мені сарно
Это тщетно для меня
хлипко мені рибко
Я рыбак с рыбой
хрипко мені скрипко
Я сценарий
сухо мені суко
Я сухою
Того чоловіка звали Михайло Пустай (з наголосом на «у», хоч у моєму вірші він з наголосом на «а»). Він був лемко, жив десь у теперішній Східній Словаччині і вважався таким собі сільським недоумком. Нічого кращого і гіднішого за пастухування громада не могла для нього вигадати. Пастуша справа з усіх найпростіша, головне, щоб міг порахувати поголів'я. Ніколи й ні за що ми не дізнались би про існування Пустая, якби видатний етнограф Володимир Гнатюк не записав з його вуст кілька надзвичайно красивих казок. Я відшукав їх у прекрасно виданому томі «Українські народні казки Східної Словаччини». Його у свою чергу я знайшов у бібліотеці наших празьких родичів. Цей казковий том відкривався казкою «Баронський син в Америци», вона багатьма своїми мотивами нагадувала «Подорожі Сіндбада» чи, скажімо, «Одіссею» і в ній було описано повно фантастичних пригод. Це була одна з тих казок, які «сільський недоумок» (а насправді поет і фантазер) Михайло Пустай розповів Гнатюкові.
Этот человек назывался Майкл Пустай (с акцентом на «Y», хотя в моем стихотворении он подчеркнул «А»). Он был Лемко, жил где -то в нынешней Восточной Словакии и считался сельской марионетой. Сообщество не могло изобретать ничего лучше и достойного, чем пастухи. Пастух - самая простая, главная вещь, то, что скот может считать. Мы бы никогда не узнали о существовании Pustai, если бы выдающийся этнограф Владимир Хнатюк не записывал несколько чрезвычайно красивых сказок изо рта. Я нашел их в идеально опубликованном томе «Украинские народные сказки о восточной Словакии». Я нашел это в библиотеке наших родственников Праги. Эта сказка была открыта сказкой «Сын барона в Америке», она напоминала «Путешествия Синдбада» многими его мотивами или, скажем, «Одиссея» и описала ее, полные фантастических приключений. Это была одна из тех сказок, которые Майкл Пустай рассказал Hnatyuk (и на самом деле поэт и фантастик).
У Гнатюкових примітках можна прочитати і про пізніше нещастя, яке спіткало Пустая: з якоїсь причини в його стаді почали вмирати кози, в усьому звинуватили, звичайно ж, його, тож він змушений був ще й повертати власникам тих кіз борги, а оскільки ніяких грошей ніколи не посідав, то борги повертав роботою. Так він і жив – назовні видавався дурнем і невдахою, а в душі був казкарем і вигадником.
В примечаниях Gnatyuk вы можете прочитать позже несчастье, которое было избито пустын Он не занимал, затем вернул долги. Поэтому он жил - это казалось дураком и неудачей, и в его душе был рассказчик и изобретатель.
Усе написане вище можна враховувати, а можна і цілком ігнорувати, слухаючи пісню «Мертвого півня».
Все вышеперечисленное можно принять во внимание, и вы можете полностью игнорировать, слушая песню "Dead Rooster".
Юрій Андрухович
Юрий Андрухович
Смотрите так же
Мертвий Півень та Юрій Андрухович - Ми так жили, немов співали джаз...
Все тексты Мертвий Півень та Юрій Андрухович >>>
Последние
Eddie Cochran - Sweet Little Sixteen
L'ame Immortelle - Innocent Guilt
Nahe am Vaterherz - Komm, jetzt ist die Zeit
Популярные
Микола Янченко і Таня Денисюк - Ой,чого ж ти мамо
Мы покидаем начальную школу - плюс
Случайные
mitroshin and the orchids - БОЛЬ БОЛЬ БОЛЬ
Toadies - I Come From The Water
The Alan Parsons Project очищение печени почек - Damned If I Do сода от астмы неумывакин