Михайло Лояніч - Спасибі скрипалю - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Михайло Лояніч - Спасибі скрипалю
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Послушаю этот дождь . Подкрался и шумит.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Жестяной звук воды , веселых капель шаги.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
Еще мгновение , еще мгновение , еще только миг миг ,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
и вдруг оглянусь , а это уже годы и годы !
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
А это уже века . Никто уже и не знает ,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
в туманностях души или, может, Андромеды -
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
я в мантиях дождя , прозрачная, как стеклянная ,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.
прихожу к живым, и вспоминаю о мертвых .
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Целую все леса . Спасибо скрипачу .
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Он хорошо вам сыграл когда мое присутствие .
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
Я дерево , я снег , я все , что я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.
И , может, это и есть моя наивысшая сущего .