Тексты песен   >   Н > Нестерчук Володимир > Я знаю, як важко програвати битви

Нестерчук Володимир - Я знаю, як важко програвати битви - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Нестерчук Володимир

Название песни: Я знаю, як важко програвати битви

Дата добавления: 20.06.2022 | 09:32:06

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Нестерчук Володимир - Я знаю, як важко програвати битви

Я дивлюсь на руїни, що залишив там за плечима і відчуваю себе привидом. Моє тіло вкрито твоїми цілунками, а насправді це рани. Я осліплений твоїми дарунками, а насправді це ранок... Мені все здається, я все ще марю і ніби крізь завісу туману бачу як виносять убиту в труні нашу любов. Вона загинула. Ти відправляєш її мені вантажем 200, а мені так важко втримати серце на місці... я надто живий для смерті, я вижив ніби на поталу і тримаю в руках надію підталу..
Я смотрю на руины, которые я оставил там для своих плеч, и чувствую себя как призрак. Мое тело покрыто твоими поцелуями, но на самом деле это раны. Я ослеплен твоими подарками, но на самом деле это утро ... мне кажется, я все еще выйду замуж и, кажется, вижу нашу любовь, убитую в гробу через завесу тумана. Она умерла. Вы отправляете его мне в 200 лет, и мне так сложно держать свое сердце на месте ... Я слишком жив для смерти, я выжил, как будто на дне и удерживая надежду на тонкий.
У вухах дзенить біль нового дня, це новий день без тебе. Це життя де тебе не було народжено, де ми не зустрілись, де ти ніким не придумана. Моя сюжетна лінія така не продумана. І я тут назавжди один, закритий відсутністю тебе на ключ, що ти втопила на дні свого серця. Я знаю як боляче програвати битви, я знаю як втрачати вже завойоване, на якому розвівався колись твій прапор. та перемир'я було скасовано, нашу любов підступно оточочено, мої мрії героїчно розстріляні, та я не здаюсь я в землю глибше надію закопую - ти не знайдеш її ніколи і я повернусь і контратакую, хоча ти і забудеш що я існую. Проте, ти будеш готова до цієї атаки, ти виставиш блок-пости і стрілятимеш на ураження і можливо я у бою загину. Але зрозумій, я не з тих кого зупинить навіть смерть. Для мене це просто зачинені двері, які лиш сумнівом підперті. Я знаю як боляче програвати битви, як гірко хоронити надії, коли прапор твій зірвано і все ніби відіграно, але кіно не кінчається і тоді залишається чекати лиш на продовження. Ти засіла в мені як таблиця множення як удар ножем у серце, як мені тебе дістати із пам'яті стерти і при цьбому не вмерти, а знаєш як раніше - зубами гризти руками дерти і ті мої обіцянки роздерті що підхопив вітер і сльози твої холодні, що оплакали помершу любов, і обійми твої не відверті, всі телефони на оголошенні здерті і тільки я на всій планеті опинився один, як Маленький принц в ту мить коли ти вбила нашу любов в ту мить коли після твого поцілунку покрапала кров... Та я повернусь, я відвоюю і мій прапор розвиватиметься над фортецею як колись я все ж збудую сходи із мрій що ведуть у саму вись... ти тільки молись там на небі, тому хто ще на землі.
Новый день боли в ушах, это новый день без тебя. Эта жизнь, где вы не родились, где мы не встречались, где вас не изобретают. Моя сюжетная линия так задумчива. И я здесь навсегда, закрыт отсутствием вас на ключе, который вы утонули в нижней части своего сердца. Я знаю, как повредить сражениям, я знаю, как потерять уже завоеванные, на которых ваш флаг когда -то развевался. Но перемирие было отменено, наша любовь коварно окружена, мои мечты героически сняты, но я не сдаюсь на земле более глубокой надежды - вы никогда не найдете его, и я никогда не вернусь и не противоречу, хотя вы забудете это Я существую. Тем не менее, вы будете готовы к этой атаке, вы будете положить блок -посты и стрелять в поражение, и, возможно, я в битве. Но понимаю, я даже не смерть от них. Для меня это просто закрытая дверь, которая только сомнительна. Я знаю, как больно играть в битвы, как горько похоронить надежды, когда ваш флаг сорван и все играется, но фильм не заканчивается, и тогда он остается только для продолжения. Вы поселились во мне как столик размножения как нож в моем сердце, как вывести вас из памяти и не умереть с этим, но вы знаете, как раньше - зубы кусают руки руками и эти обещания разорвать ветер и ваши слезы холодно, холодно. Эта оплакиваемая любовь, и твои объятия не откровенные, все телефоны по рекламе, и только я был на всей планете, как маленький принц в тот момент, когда ты убил нашу любовь в тот момент, когда после твоего KISS проводил кровь ... но я вернусь, я вернусь, я буду победить, и мой флаг будет развиваться над крепостью, когда я однажды строю лестницу из снов, которые ведут к очень высокому ... ты просто молишься там в небе , потому что кто все еще на земле.