Старесенька іде по тій дорозі.
Staresenka идет по пути.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Как всегда. В последнее время. Как давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Прекратили. Ушибла ногу.
Було здров'я, де тепер воно?
Это zdrov'ya, теперь это?
І знов іде... Зникає за деревами...
И снова идет ... исчезает за деревьями ...
Світанок стежку снігом притрусив.
Рассвета prytrusyv снег след.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Куда ты направляешься? Я надеялся, что ты. Напрасно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив.
Свет фонаря, никто не окупились.
Моя бабусю, старша моя мамо!
Моя бабушка, моя старшая мама!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Хотя это и должно быть, хотя тень, хотя образ вашего отпуска!
Якими я скажу тобі словами,
То, что я скажу вам слово,
що ти в мені повік не одболиш!
что вы мне никогда не odbolysh!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
Земля без вас или стеблей не несет,
і молоді ума не добіжать.
и молодой ум не добежит.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
Куда ты направляешься? Ваш инфузионный Броуди
і насіння у вузликах лежать.
и семена в узлах.
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
Ну, пространство, хорошо, компьютер, Нуклеиновый.
А ті казки, те слово, ті сади,
А сказка, слово, сады,
і так по крихті, крихті Україна -
и так далее крошки, крошки Украины -
іде з тобою, Боже мій, куди?!
идти с вами, Боже мой, где?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Хотя Look! Остаться еще немного!
Вже й час є в тебе, пізно, але є ж.
Уже есть на вас позже, но это то же самое.
Зверни додому з білої доріжки.
Pay домой с белой дорожкой.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Вот наш порог, не признают?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Ты не идешь. Они говорят, что вы умерли.
Тоді був травень, а тепер зима.
Тогда это было в мае, а сейчас зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
Прошел бы, возможно, хотя я вытерла слезы.
А то пішла, й нема тебе, й нема...
И они не пошли, а не вы и не ...
Старесенька, іде чиясь бабуся,
Staresenka идет чью-то бабушку,
і навіть хтозна, як її ім'я.
а кто знает ее имя.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
Я смотрю в окно, внешний вид,
щоб думати, що, може, то моя
думать, что, может быть, мой
(на вірші Ліни Костенко)
(Слова Лины Костенко)
Ольга Богомолець - Ой, Андрійку
Ольга Богомолець - Осінній день
Ольга Богомолець - Я святкую життя
Ольга Богомолець - Казка
Ольга Богомолець - Хай буде легко. Дотиком пера
Все тексты Ольга Богомолець >>>
