Тексты песен   >   П > Петро Сказків > Гра на цимбалах,мінус для худ читання

Петро Сказків - Гра на цимбалах,мінус для худ читання - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Петро Сказків

Название песни: Гра на цимбалах,мінус для худ читання

Дата добавления: 14.12.2023 | 08:20:07

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Петро Сказків - Гра на цимбалах,мінус для худ читання

Служили хлопці у десанті… (Балада про солдатську дружбу) .
Служили ребята в десанте… (Баллада о солдатской дружбе).


Служили хлопці у десанті,
Служили ребята в десанте,
В Афгані доля їх звела.
В Афгани судьба их свела.
Сергій родився в Салехарді,
Сергей родился в Салехарде,
Павло – з подільського села.
Павел – из подольского села.


Ні з чим на світі не зрівняти
Ни с чем на свете не сравнить
Братерства дружбу бойову –
Братство дружбу боевую –
Набої й хліб ділять солдати,
Патроны и хлеб делят солдаты,
Наряди й службу стройову…
Наряды и службу строевую…


В однім з боїв, під Кандагаром
В одном из боев, под Кандагаром
Сергій, поранений, упав –
Сергей, раненый, упал –
Скосив душман його ударом,
Скосил душман его ударом,
Та Пашка друга врятував!
И Пашка друга спас!


Закрив собою побратима –
Закрыл собой собрата –
За друга люту смерть прийняв!
За вторую лютую смерть принял!
Військова дружба – нерушима,
Военная дружба – нерушимая,
Так подолянин всім казав…
Так подолянин всем говорил…


Летять роки, десятиліття,
Летят годы, десятилетия,
Країни тої вже нема.
Страны уже нет.
Та не скінчилось лихоліття –
Но не кончилось безвременье –
Бо для русні є скрізь війна!
Ибо русские есть везде война!


Пройшов Сергій Чечню, Молдову,
Прошел Сергей Чечню, Молдову,
“Звільняв” Нагірний Карабах,
"Увольнял" Нагорный Карабах,
Спалив Осетію, бідову –
Сжег Осетию, бедную –
Немало крові на руках!
Немало крови на руках!


Та воїн завжди вірив свято
Но воин всегда верил празднику
В усе, що Кремль йому казав!
Во все, что Кремль ему говорил!
Вождеві вірив він затято,
Вождю верил он упорно,
Що “рускій мір” скрізь захищав?!
Что "русский мир" везде защищал?!


І знов нова командировка…
И снова новая командировка…
Не може бути??? На Донбас???
Не может быть??? На Донбасс???
Все правильно, в руках шифровка –
Все правильно, в руках шифровка –
Наказ прямий, без викрутас!
Приказ прямой, без выкрутасов!


Та руки раптом затремтіли,
Но руки вдруг задрожали,
З ким воювати, ми ж брати?
С кем воевать, мы брать?
Й думки в минуле полетіли
И мысли в прошлое полетели
І нерви стали мов дроти…
И нервы стали как провода…


Згадався Пашка, Україна,
Вспомнился Пашка, Украина,
Десь там в подільському селі
Где-то там в подольском селе
Друг сиротою лишив сина,
Друг сиротой оставил сына,
Останній слід свій на землі…
Последний следует свой на земле…


Давно він був там й не згадати,
Давно он был там и не вспомнить,
Це ж скільки пролетіло літ!
Это же сколько лет пролетело!
Чи ще жива старенька мати…
Или еще живая старушка мать…
Чоло враз вкрив зрадливий піт.
Чело сразу покрыл неверный пот.


Куди ж це ми? А як же Пашка?
Куда же мы? А как же Пашка?
Солдатська дружба навіки?
Солдатская дружба навеки?
Та є наказ…Хоч страшно й важко,
Но есть приказ…Хотя страшно и тяжело,
Вперед! До бою, русаки!
Вперед! В бой, русаки!


І ось Донбас, і бій палає,
И вот Донбасс, и бой пылает,
В прицілі укра голова
В прицеле украи голова
Вогонь! І постріл враз лунає,
Огонь! И выстрел вдруг раздается,
І смерть летить вже із ствола!
И смерть летит уже из ствола!


Аж раптом ворог оглянувся
Вдруг враг оглянулся.
І глянув прямо у приціл,
И взглянул прямо в прицел,
І світ разом перевернувся –
И мир вместе перевернулся.
І скам’янів враз русофіл…
И окаменел сразу русофил…


Бо через оптику на нього
Ибо из-за оптики на него
Дивився Пашка-побратим?!
Смотрел Пашка-собрат?!
Він друга бачив знов живого,
Он видел друга снова живого,
Таким, як був він, молодим!
Таким, как он был, молодым!


Той самий погляд милий, мужній!
Тот же взгляд милый, мужественный!
Такі ж усміхнені уста!
Такие же улыбающиеся уста!
Знайомий облік, серцю дружній!
Знакомый учет, сердцу дружеский!
Натура щира і проста!...
Натура искренняя и простая!...


Сергій рвонувся і над полем
Сергей рванулся и над полем
Полинув дикий болю крик
Раздался дикий боли крик
Розлігся громом понад боєм
Раздался громом над боем
Його біди звірячий рик!
Его беды звериный рык!


Та куля вже знайшла поживу….
И пуля уже нашла пищу….
Упав уражений солдат,
Упал пораженный солдат,
Бо на війні не місце диву
Ибо на войне не место удивляю
І смерть не випустить з лещат….
И смерть не выпустит из тисков….


Десантник вилетів з окопу
Десантник вылетел из окопа
Прибіг і бранця обійняв
Прибег и пленника обнял
З-за пазухи, наче з окропу
Из-за пазухи, как из кипятка
Жетон із прізвищем дістав!
Жетон с фамилией достал!


Оглухло небо, потьмяніло –
Оглохло небо, потускнело.
Це був радянський медальйон!
Это был советский медальон!
Кого душа вже відлетіла
Кого душа уже улетела
Давно в небесний батальйон…
Давно в небесный батальон…


Того, хто спас його від смерті,
Того, кто спас его от смерти,
Хто дарував йому життя,
Кто даровал ему жизнь,
Хоч мусив сам за це померти –
Хотя должен сам за это умереть -
Пішов за дружбу в небуття!
Ушел за дружбу в небытие!


А він віддячив смертю сина!
А он отблагодарил смертью сына!
Хай буде проклята війна!
Да будет проклята война!
Хай буде проклята країна
Да будет проклятая страна
Де люди – гірше за лайна!
Где люди – хуже дерьма!


Молю тебе, Всевишній, зглянься!
Умоляю тебя, Всевышний, сжалься!
І каяття моє прийми!
И раскаяние мое прими!
Прости гріхи, яких набрався,
Прости грехи, которых набрался,
До себе грішника візьми!
К себе грешника возьми!


Мов в забутті підняв солдата,
Словно в забвении поднял солдата,
І навпростець пішов, крізь бій
И прямо пошел, сквозь бой
Недовго кари йому ждати –
Недолго наказывай ему ждать –
Розплата буде за розбій!
Расплата будет за разбой!


Ще крок і міна під ногами
Еще шаг и мина под ногами
Здійняла землю в небеса –
Подняла землю в небеса –
Господь прийняв обох, з гріхами
Господь принял обоих, с грехами
Червона вкрила все роса…
Красная покрыла всю росу…


Жнива кістлява святкувала,
Жатва костлявая праздновала,
Збирала щедрий урожай.
Собирала щедрый урожай.
Убивць до пекла посилала,
Убийц в ад посылала,
Героїв відправляла в Рай.
Героев отправляла в Рай.


Лише Сергія душу грішну
Только Сергея душу грешную
Лишила поміж двох світів –
Оставила среди двух миров –
Щоб лила та сльозу невтішну
Чтобы лила и слезу безутешную
За дружбу, зраджену, братів…
За дружбу, преданную, братьев…