Тексты песен   >   П > Пошепки > Кафешка

Пошепки - Кафешка - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Пошепки

Название песни: Кафешка

Дата добавления: 09.05.2024 | 05:48:13

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Пошепки - Кафешка

Наша кафешка на розі давно пуста і закрита,
Наша кафешка на углу давно пуста и закрыта,
Отак буває ненароком: зима серед літа,
Так бывает ненароком: зима среди лета,
Снігом залиє вулиці, сховавши від бруду
Снегом зальет улицы, спрятав от грязи.
І ти забудеш, забудеш, забудеш, забудеш.
И ты забудешь, забудешь, забудешь, забудешь.
Твої улюблені квіти під снігом зів'януть
Твои любимые цветы под снегом увянут
I вже, напевно, не працює старенька кав'ярня.
И уж, наверное, не работает старенькая кофейня.
Як ми зустрілись вперше, ти вже не згадаєш
Как мы встретились впервые, ты уже не вспомнишь
І ти зникаєш, зникаєш, зникаєш, зникаєш.
И ты исчезаешь, исчезаешь, исчезаешь, исчезаешь.


Цей вальс танцюють двоє, мене тут бракує
Этот вальс танцуют двое, меня здесь не хватает
І я до когось говорю, але мене не чують.
И я к кому-то говорю, но меня не слышат.
Слова такі солодкі: обіцянки і мрії,
Слова такие сладкие: обещания и мечты,
Та після цього я нікому тепер не повірю.
Но после этого я теперь никому не поверю.
Тут дим втікає під стелю, а попіл на землю,
Здесь дым убегает под потолок, а пепел на землю,
Твої малюнки пастеллю - мої мрії про тебе.
Твои рисунки пастелью – мои мечты о тебе.
Попіл минулого літа розлетиться під вітром
Зола прошлым летом разлетится по ветру
І я не знаю в цьому світі, де себе подіти.
И я не знаю в этом мире, где себя девать.


В грудях пече і ліки мене не врятують.
В груди жжет и лекарство меня не спасут.
Як я залишусь сам, ти, на жаль, не відчуєш.
Как я останусь сам, ты, к сожалению, не почувствуешь.
Словами не сказати і немає причини
Словами не сказать и нет причины
І не дізнатись, хто залишиться у всьому винен.
И не узнать, кто останется во всем виноват.
Нам не буває легко, всі міражі зникають
Нам не бывает легко, все миражи исчезают
І найдорожчі квіти під сонцем зів'януть.
И самые дорогие цветы под солнцем увянут.
Холодні зими гріють своїми кострами,
Холодные зимы греют своими кострами,
Щоб зберегти в чужих серцях заблукавшe кохання.,
Чтобы сохранить в чужих сердцах заблудившуюся любовь.


Я шукаю лице серед тисяч прохожих,
Я ищу лицо среди тысяч прохожих,
Надворі йдуть дощі тут паршива погода.
На дворе идут дожди здесь паршивая погода.
Я відсилаю листи в камін без адресата,
Я отправляю письма в камин без адресата,
А телефоном я не знаю, що тобі сказати.
А по телефону я не знаю, что тебе сказать.
Просто загублю ключі, не повернусь додому.
Просто потеряю ключи, не вернусь домой.
І хай везе у невідомість випадковий поїзд
И пусть везет в неизвестность случайный поезд
Туди де сніг весною, а влітку відлига,
Туда где снег весной, а летом оттепель,
В єдине місце, де я справді залишусь щасливим.
В единственное место, где я действительно останусь счастливым.
Смотрите так же

Пошепки - Біжи

Пошепки - Иллюзии

Пошепки - Ні слова...

Пошепки - сліди

Пошепки - Намалюй

Все тексты Пошепки >>>