Тексты песен   >   С > Сергій Мартинюк > Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх

Сергій Мартинюк - Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Сергій Мартинюк

Название песни: Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх

Дата добавления: 14.07.2024 | 20:14:19

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Сергій Мартинюк - Лист. Привіт, свій лист я почну із звернень вчорашніх

привіт) свій лист я сьогодні почну із метеозведень вчорашніх:
привет) свое письмо я сегодня начну с метеозведений вчерашних:
за тиждень приблизно чи два в наше місто загляне весна,
через неделю примерно или две в наш город заглянет весна,
на вулицях мокро, пливе за водою сміття і мені стає лячно,
на улицах мокро, плывет за водой мусор и мне становится страшно,
що я майже четверть століття живу між таких недалеких, та віриш - життя
что я почти четверть века живу среди таких недалеких, и веришь - жизнь
усе по місцях розставляє; на днях загубив телефон,
все по местам расставляет; на днях потерял телефон,
зламались навушники, слухаю місто в маршрутках під вечір забитих,
сломались наушники, слушаю город в маршрутках к вечеру забитых,
початок кінця - від десь тут - ближче ночі кричу до нестями в старий мікрофон,
начало конца - от где-то здесь - ближе ночи кричу до безумия в старый микрофон,
та хочеться тиші як хочеться вікон у травень минулий відкритих;
и хочется тишины как хочется окон в мае прошедших открытых;
а так.. взагалі - тут нічого відтоді ніразу ніде не змінилось -
а так.. вообще - здесь ничего с тех пор ни разу нигде не изменилось -
і пара новеньких вітрин не міняє розмірених темпів міського життя,
и пара новеньких витрин не меняет стабильных темпов городской жизни,
і знаєш, єдине що дійсно відчутно очам моїм юним відкрилось -
и знаешь, единственное что действительно ощутимо глазам моим юным открылось -
це те, що цінуєш когось коли поруч його вже нема;
это то, что кого-то ценишь когда рядом его уже нет;
та що там казати, мої сентименти.. я став до нудоти банальним,
да что там говорить, мои сантименты.. я стал тошно банальным,
і не по роках відчуттями своїми живу наче завтра у мене нема,
и не по годам ощущениями своими живу будто завтра у меня нет,
а ти приїжджай.. тут чекають на тебе розквітлі у травні каштани,
а ты приезжай.. здесь ждут тебя расцветшие в мае каштаны,
а ти приїжджай.. тут чекаю на тебе смішний й по-дитячому втішений я;
а ты приезжай.. здесь жду тебя смешной и по-детски утешенный я;
прощаюсь, і вибач що надто багато в рядках моїх талого суму,
прощаюсь, и извини что слишком много в строках моих талой грусти,
я просто хотів нагадати тобі, що на тебе чекають у наших краях,
я просто хотел напомнить тебе, что тебя ждут в наших краях,
що місто моє без твоєї усмішки мовчить як електромережа без струму,
что город мой без твоей улыбки молчит как электросеть без тока,
що навіть дерева і ті хочуть жити в твоїх березнево-розкутих очах...
что даже деревья и те хотят жить в твоих мартовско-раскрепощенных глазах...