Тексты песен   >   С > Сергій Рачинець > Мамина сльоза

Сергій Рачинець - Мамина сльоза - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Сергій Рачинець

Название песни: Мамина сльоза

Дата добавления: 20.08.2021 | 22:32:04

Просмотров: 114

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Сергій Рачинець - Мамина сльоза

Найдорожча — мамина сльоза
Самая дорогая - мамина слеза


Є на світі золото і срібло.
Есть на свете золото и серебро.
Тільки хто і що б там не казав,
Только кто и что бы там ни говорил,
А для мене слів тут не потрібно:
А для меня слов тут не нужно:
Найдорожча — мамина сльоза.
Самая дорогая - мамина слеза.


Мамина сльоза — калини цвіт.
Мамина слеза - калины цвет.
Мамина сльоза — то цілий світ.
Мамина слеза - это целый мир.
Мамина сльоза — лиш придивись:
Мамина слеза - лишь присмотрись:
В ній журба і радість обнялись.
В ней печаль и радость обнялись.


Світить в душу, як зоря вечірня,
Светит в душу, как заря вечерняя,
Наче вогник ранньої роси,
Как огонек ранней росы,
Щоб сумління не затьмив нічим я,
Чтобы совесть не затмил ничем я,
Не блукав отак, як блудний син.
Ни блуждал так, как блудный сын.


Кожен день, що у шалених ритмах,
Каждый день, что в безумных ритмах,
Десь пливе за обрії в нікуди,
Где плывет по горизонте в никуда,
Мамина сльоза, немов молитва,
Мамина слеза, словно молитва,
Береже від зла мене завжди.
Бережет от зла ​​меня всегда.


Вірю, вже лишилося недовго,
Верю, уже осталось недолго,
І життя погасне, як свіча.
И жизнь погаснет, как свеча.
Я постану чистим перед Богом,
Я предстану чистым перед Богом,
Мов сльоза у маминих очах.
Как слеза в маминых глазах.
Сергій Рачинець
Сергей Рачинець


ПІСНЯ ПРО МАТІР
ПЕСНЯ О МАТЕРИ


Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Посеяла людям лета свои, страдную рожью,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Убрала планету, послала тропам спорыша,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Научила детей, как на свете по совести жить,
Зітхнула полегко--і тихо пішла за межу.
Вздохнула полегко - и тихо ушла за черту.
--Куди ж це ви, мамо?!--сполохано кинулись діти.
--Куды же вы, мама? - испуганно бросились дети.
--Куди ви, бабусю?--онуки біжать до воріт.
--Куды вы, бабушка? - внуки бегут к воротам.
--та я недалечко...де сонце лягає спочити.
--та я недалеко ... где солнце ложится отдохнуть.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.
Пора мне, дети ... А вы уже без меня растите.
--Та як же без вас ми?...Та що ви намислили, мамо?
--Та как же без вас мы? ... Да что вы задумали, мама?
--А хто вас, бабусю, у сон поведе по казках?
--А кто вас, бабушка, в сон поведет по сказкам?
--А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
--А я вам оставляю все радуги с журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.
И серебро на травах, и золото на колосках.
--Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
-Не надо нам радуг, не надо нам серебра и злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт!
Лишь вы нас ждали всегда у ворот!
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,--
Да мы переделаем всю вашу вечную работу, -
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Оставайтесь, мамочка. Навеки оставайтесь. Не уходите.
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Она улыбнулась, красивая и седая, как судьба,
Змахнула рукою--злетіли увись рушники.
Взмахнула рукой - взлетели ввысь полотенца.
"Лишайтесь щасливі",--і стала замисленим полем
"Оставайтесь счастливы", - и стала задумчивым полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.
На целую планету, на все поколения и века.


БОРИС ОЛІЙНИК
БОРИС ОЛЕЙНИК