Стих - Коли пройдеш шляхом в земній долині... - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Стих - Коли пройдеш шляхом в земній долині...
Коли пройдеш шляхом в земній долині,
Когда вы идете по дороге в долине Земли,
Чи скаже хто з повагою услід:
Кто -нибудь скажет это с уважением:
«Погляньте, це пішла свята людина,
«Смотри, это святой человек,
Яка несе в душі від Бога світ».
Который несет мир в душе ».
Чи скаже хто, заглянувши у очі,
Кто -нибудь скажет, глядя в глаза,
Що Боже світло там у нас зорить?
Какой в нас свет света?
Чи зможе хто в глухій темряві ночі
Кто -нибудь будет в глухой темноте ночи
Побачить світло, що в душі горить?
Увидит свет, который горит в душе?
Чи хтось довірить біль свій, а чи горе,
Кто -то доверяет их боль или горе,
Відчувши в нашім серці доброту?
Чувствуете в нашем сердце доброту?
Чи зможе хтось в штормах життєвих моря
Будет ли кто -то в бури жизни моря
У нас побачить пристань і життя мету?
Увидим ли мы пирс и жизненную цель?
Чи скаже хтось про тебе і про мене,
Кто -нибудь скажет обо мне и обо мне,
Що «ця людина не така, як всі»?
Что «этот человек не похож на всех»?
Що, не дарма нас звуть усі, напевно,
Что, наверное, не для ничего, наверное, наверняка
Дітьми Того, Хто на хресті висів?
Дети того, кто висел на кресте?
Коли зустрінемо людей жорстоких
Когда мы встретимся с жестокими людьми
І ніжним світлом душу обгорнем,
И с нежной легкой душой с завернутой,
В їх дім внесем Христовий спокій,
В их доме мы принесем мир Христа,
То добрий плід про себе збережем.
Это хороший фрукт о себе.
Коли на зле, лихе, недобре слово
Когда на плохом, злом, плохом словом
Відповімо без кривди й нарікань,
Давайте ответим без вреда и жалобы,
За зло людське заплатимо любов’ю
За злого человека мы будем платить любовь
Й пробачимо їх біль глибоких ран,
И простит их боль глубоких ран,
То скажуть, певно, друже мій, про тебе,
Тогда скажи, наверное, мой друг, о тебе,
Що «ця людина Божа і свята»,
Этот "этот человек Божий и праздники",
Що «з нею Бог», що «з нею сила неба»,
Это "с ее Богом", что "с ней силой небес",
Чи зможем ми такими, друзі, стать?
Можем ли мы, друзья, пол?
Чи зможем ми, коли про нас не знають,
Можем ли мы, когда мы не знаем о нас,
Хто ми такі і звідки ми прийшли,
Кто мы и откуда мы пришли,
Прожити так, щоб все ж таки впізнали
Живи так, чтобы все еще узнавать
І через нас могли й собі нове життя знайти.
И из -за нас они могли найти новую жизнь.
Чи зможем ми, долаючи невдачі,
Можем ли мы, преодолев неудачи,
Залишитися твердими в серцях,
Оставаться твердым в сердцах,
І не знесилитись від туги й плачу,
И не исчерпывать тоска и плакать,
Та від колючок, що встеляють шлях?
Но из шипов, которые лежали по пути?
Чи зможем ми, коли украдуть пісню,
Сможем ли мы сделать песню,
Розб’ють життя, потопчуть щирість мрій,
Сломает жизнь, оберните искренность мечты,
Не погасить в серцях тепло і ніжність,
Не будет потушить тепло и нежность в сердцах,
Велику силу радісних надій?
Великая сила радостных надежд?
Чи зможем ми в житті в важкі хвилини
Мы можем быть в жизни в трудный момент
Забути власну тугу, власний біль?
Чтобы забыть свою тоску, свою собственную боль?
Собою світло праведне і вірне
Сами по себе свет праведный и правдивый
Вказати іншим в темряві глухій?
Укажите других в темноте глухих?
Чи зможуть люди, які йдуть із нами,
Могут ли люди, которые уходят с нами, смогут
До нас горнутись, як до сонця дня?
Нам спешить, как на солнце?
Чи звернуться із вдячності словами
Будут ли они превратить благодарность словами
За те, що помогли в біді їм встать?
Для их помощи они встают?
Чи знаєм ми, йдучи так необачно
Знаем ли мы, иду так небрежно
І забуваючи про те не раз,
И забывая об этом не раз,
Що люди хочуть в нас щось інше бачить,
Что люди хотят что -то еще в нас,
Що люди пильно дивляться на нас?
Что люди внимательно смотрят на нас?
Що ми, можливо, звемося такими,
Что нас могут назвать такими
Але багато чого в нас нема.
Но у нас мало.
Ми часом, може, злі і навіть мстиві,
Иногда мы, возможно, злы и даже мстительны,
А інколи в серцях у нас зима.
И иногда в наших сердцах у нас зима.
В нас щирості не помічають люди,
Мы не замечаем искренности
І світло наше сховане від них,
И наш свет скрыт от них,
І мають вони право дорікнути,
И они имеют право обвинять,
Що ми живем не так, як маєм жить.
Что мы не живем, как живем.
Коли образять нас – ми не прощаєм,
Когда они оскорбляют нас - мы не прощаем,
Коли невдача – нарікаєм на життя.
Когда неудача - мы жалуемся на жизнь.
Який же слід у світі залишаєм,
Как мы уходим в мире, мы уезжаем,
Що про нас добре може люд сказать?
Что люди могут хорошо о нас сказать?
Подумай же сьогодні, друже, брате,
Думай сегодня, друг, брат,
Чи зможем роки так свої пройти,
Сможем ли мы так много идти,
Щоб нам услід могли усі сказати:
Чтобы все мы могли сказать:
«Погляньте, це сини Христа пішли».
«Смотри, это сыновья Христа».
Якщо це буде так – ми діти Того,
Если это так - мы дети одного
Про Кого проповідуєм в цей час,
О котором мы проповедуем в это время,
Тоді й благословення щедре Бога
Тогда благословение щедрого Бога
Сповна зіллєься струменем на нас.
Он полон струи для нас.
Смотрите так же
Стих - я так долго искала тебя
Последние
замкнутость 8 - стихотворение любимой
The Statler Brothers - Fifteen Years Ago
Максим Фадеев - Обязательно вернусь
Популярные
Сайхан Гериханов - Хьо са хьоме дуьне ду
Сура 33 Аят 35 - Иналь муслимина
Скриптонит ft. Charusha - Космос
Суры из Священного КОРАНА - 112 - Очищение, 113 - Рассвет, 114 - Люди
Случайные
Kuroshitsuji Musical 3 Track 11 - William T. Spears
ДМИТРИЙ БЕРАНЖЕ - БАЛЛАДА О ДОНЕ ХУАНЕ