СВЯТО В ЧИГИРИНІ
ПРАЗДНИК В ЧИГИРИНЕ
Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали,
Гетманы, гетманы, если бы вы встали,
Встали, подивились на той Чигирин,
Встали, посмотрели на Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Что вы строили, где вы царили!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Заплакали бы тяжело, потому что вы не узнали бы
Козацької слави убогих руїн.
Казацкой славы нищих руин.
Базари, де військо, як море червоне
Базары, где войско, как море красное
Перед бунчуками, бувало, горить,
Перед бунчуками, бывало, горит,
А ясновельможний, на воронім коні,
А светлейший, на вороном коне,
Блисне булавою — море закипить...
Блеснет булавой — море закипит...
Закипить — і розлилося
Закипит - и разлилось
Степами, ярами;
Степями, оврагами;
Лихо мліє перед ними...
Беда млеет перед ними...
А за козаками...
А за казаками...
Та що й казать? Минулося;
Да что и говорить? Прошло;
А те, що минуло,
А то, что прошло,
Не згадуйте, пани-брати,
Не вспоминайте, паны-братья,
Бо щоб нє почули.
Ибо, чтобы не услышали.
Та й що з того, що згадаєш?
И что из того, что вспомнишь?
Згадаєш — заплачеш.
Вспомнишь – заплачешь.
Ну, хоч глянем на Чигирин,
Ну, хоть посмотрим на Чигирин,
Колись-то козачий.
Когда-то казачий.
Із-за лісу, з-за туману
Из-за леса, из-за тумана
Місяць випливає,
Луна следует,
Червоніє, круглолиций,
Краснеет, круглолиций,
Горить, а не сяє,
Горит, а не сияет,
Неначе зна, що не треба
Как будто знает, что не надо
Людям його світу,
Людям его мира,
Що пожари Україну
Что пожары Украине
Нагріють, освітять.
Нагреют, осветят.
І смерклося, а в Чигрині,
И смеркалось, а в Чигрине,
Як у домовині,
Как в гробу,
Сумно-сумно. (Отак було
Грустно-печально. (Так было
По всій Україні
По всей Украине
Против ночі Маковія,
Против ночи Маковия,
Як ножі святили.)
Как ножи святили.)
Людей не чуть; через базар
Людей не слышно; через базар
Кажан костокрилий
Летучая мышь костокрылая
Перелетить; на вигоні
Перелетит; на выгоне
Сова завиває.
Сова вьется.
А де ж люде?.. Над Тясмином,
А где же люди?.. Над Тясмином,
У темному гаю,
В темной роще,
Зібралися; старий, малий,
Собрались; старый, малый,
Убогий, багатий
Убогий, богатый
Поєднались — дожидають
Соединились — ждут
Великого свята.
Большой праздник.
У темному гаю, в зеленій діброві,
В темной роще, в зеленой дубраве,
На припоні коні отаву скубуть;
На припоне лошади отаву щипают;
Осідлані коні, вороні готові.
Оседланные кони, вороны готовы.
Куди-то поїдуть? кого повезуть?
Куда поедут? кого повезут?
Он кого, дивіться. Лягли по долині,
Вот кого, смотрите. Легли по долине,
Неначе побиті, ні слова не чуть.
Словно избитые, ни слова не слышны.
Ото гайдамаки. На ґвалт України
Вот гайдамаки. На насилие Украины
Орли налетіли; вони рознесуть
Орлы налетели; они разнесут
Ляхам, жидам кару;
Ляхом, жидам кору;
За кров і пожари
За кровь и пожары
Пеклом гайдамаки ляхам оддадуть.
Адом гайдамаки ляхам отдадут.
Попід дібровою стоять
Под дубовой стоят
Вози залізної тарані;
Телеги железной тарани;
То щедрої гостинець пані.
Это щедрый гостинец дамы.
Уміла що кому давать,
Умела что кому давать,
Невроку їй, нехай царствує;
Неуроку ей, пусть царствует;
Нехай не вадить, як не чує!
Пусть не мешает, как не слышит!
Поміж возами нігде стать:
Между повозками нигде пол:
Неначе в ірій налетіло
Словно в ирий налетело
З Смілянщини, з Чигирина
Из Смелянщины, из Чигирина
Просте козацтво, старшина,
Простое казачество, старшина,
На певне діло налетіли.
На определенное дело налетели.
Козацьке панство похожає
Казацкое панство похоже
В киреях чорних, як один,
В киреях черных, как один,
Тихенько ходя розмовляє
Тихонько ходя разговаривает
І поглядає на Чигрин.
И смотрит на Чигрин.
Старшина первий
Старшина первый
Старий Головатий щось дуже коверзує.
Старый Головатый что-то очень каверзирует.
Старшина другий
Старшина второй
Мудра голова, сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся — скрізь Головатий. «Коли сам, — каже, — не повершу, то синові передам».
Мудрая голова сидит себе в хуторе, будто ничего не знает, а смотришь — везде Головатый. «Если сам, – говорит, – не повершу, то сыну передам».
Старшина третій
Старшина третий
Та й син же штука! Я вчора зострівся з Залізняком; таке розказує про його, що цур йому! «Кошовим, — каже, — буде, та й годі; а може, ще і гетьманом, коли теє...»
Да и сын штука! Я вчера встретился с Железняком; такое рассказывает о нем, что чур ему! «Кошевым, — говорит, — будет, и все; а может, еще и гетманом, когда это...»
Старшина другий
Старшина второй
А Гонта нащо? А Залізняк? До Гонти сама... сама писала: «Коли, — каже...»
А Гонта зачем? А Железняк? В Гонту сама... сама писала: «Когда, — говорит...»
Старшина первий
Старшина первый
Цитьте лишень, здається, дзвонять!
Цить только, кажется, звонят!
Старшина другий
Старшина второй
Та ні, то люде гомонять.
Да нет, так люди говорят.
Старшина первий
Старшина первый
Гомонять, поки ляхи почують. Ох, старі голови та розумні; химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Де можна лантух, там торби не треба. Купили хріну, треба з’їсти; плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали — грошам не пропадать! А то думають, думають, ні вголос ні мовчки; а ляхи догадаються — от тобі й пшик! Що там за рада? Чом вони не дзвонять? Чим спиниш народ, щоб не гомонів? Не десять душ, а, слава Богу, вся Смілянщина, коли не вся Україна. Он, чуєте? співають.
Говорят, пока ляхи услышат. Ох, старые головы и умные; химерят, химерят, да и сделают из лемеха швейку. Где можно мешок, там торбы не надо. Купили хрену, нужно съесть; плачьте, глаза, хоть полезьте: видели, что покупали — деньгам не пропадут! А то думают, думают, ни вслух, ни молча; а ляхи догадаются – вот тебе и пшик! Что там за совет? Почему они не звонят? Чем остановишь народ, чтобы не говорил? Не десять душ, а слава Богу, вся Смелянщина, когда не вся Украина. Вот слышите? поют.
Старшина третій
Старшина третий
Справді співа щось; піду спиню.
В самом деле пение что-то; пойду спину.
Старшина первий
Старшина первый
Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно.
Не останавливай, пусть себе поет, чтобы не громко.
Старшина другий
Старшина второй
Ото, мабуть, Волох! Не втерпів-таки старий дурень: треба, та й годі.
Вот, наверное, Волох! Не утерпел-таки старый дурак: надо, и все.
Старшина третій
Старшина третий
А мудро співає! Коли не послухаєш, усе іншу. Підкрадьмось, братці, та послухаємо, а тим часом задзвонять.
А мудро поет! Если не послушаешь, все остальное. Подкрадемся, братцы, да послушаем, а тем временем зазвонят.
Старшина первий і другий
Старшина первый и второй
А що ж? То й ходімо!
А что ж? Пойдемте!
Старшина третій
Старшина третий
Добре, ходімо.
Ладно, пойдемте.
Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли
Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...
Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...
Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1
Тарас Григорович Шевченко - Сестрі
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>