VIII
VIII
Іде Марко з чумаками.
Марко с чумаками идет.
Ідучи, співає,
Иду, поет,
Не поспіша до господи —
Не спешит Господу -
Воли попасає.
Завещания накачаны.
Везе Марко Катерині
Несет Марко Кэтрин
Сукна дорогого,
Дорогая ткань,
А батькові шитий пояс
И отец сшитого пояса
Шовку червоного,
Красный шелк,
А наймичці на очіпок
И палочка
Парчі золотої
Золотые брошеры
І червону добру хустку
И красный хороший носовой платок
З білою габою.
С белой ГАМК.
А діточкам черевички,
И детская обувь,
Фіг та винограду,
Рис и виноград,
А всім вкупі — червоного
И все вместе - красный
Вина з Цареграду
Вино из Цареграда
Відер з троє у барилі,
Ведро из трех в стволе,
І кав’яру з Дону —
И кафир от дона -
Всього везе, та не знає,
Все несет, но не знает
Що діється дома!
Что происходит дома!
Іде Марко, не журиться.
Марко идет, не волнуясь.
Прийшов — слава Богу!
Приходите - слава Богу!
І ворота одчиняє,
И ворота открываются,
І молиться Богу.
И молитесь Богу.
«Чи чуєш ти, Катерино?
"Вы слышите, Екатерина?
Біжи зустрічати!
Беги!
Уже прийшов! Біжи швидче!
Это уже пришло! Беги быстрее!
Швидче веди в хату!..
Быстрее принести в дом!
Слава тобі Христе-Боже!
Слава тебе, Христос!
Насилу діждала!»
Вряд ли ждал!
І Отче наш тихо-тихо,
И наш отец тихо тихо,
Мов крізь сон, читала.
Как мечта, читайте.
Старий воли випрягає,
Старые быки выпрямляются,
Занози ховає
Навыки прячутся
Мережані, а Катруся
Сеть и Катрусья
Марка оглядає.
Бренд смотрит.
«А де ж Ганна, Катерино?
"Где Анна, Кэтрин?"
Я пак і байдуже!
Я безразличен!
Чи не вмерла?»
Не умер?
«Ні, не вмерла,
«Нет, не умер,
А дуже нездужа.
И очень болен.
Ходім лишень в малу хату,
Давай просто пойдем в маленький дом,
Поки випрягає
Во время выпрямления
Воли батько: вона тебе,
Будет отец: она ты,
Марку, дожидає».
Марк, ждет.
Ввійшов Марко в малу хату
Вошел в Марко в маленький дом
І став у порогу...
И стоял в пороге ...
Аж злякався. Ганна шепче:
Он был напуган. Анна Шеппер:
«Слава... слава Богу!
"Слава ... Слава Богу!
Ходи сюди, не лякайся...
Иди сюда, не бойтесь ...
Вийди, Катре, з хати:
Убирайся, Кэр, из дома:
Я щось маю розпитати,
Мне есть что спросить,
Дещо розказати».
Скажи что -нибудь. "
Вийшла з хати Катерина,
Вышел из дома Екатерина,
А Марко схилився
И Марко поклонился
До наймички у голови.
К голове головы.
«Марку! подивися,
"Отметка! смотреть
Подивися ти на мене:
Посмотри на меня:
Бач, як я змарніла?
Смотри, как я устал?
Я не Ганна, не наймичка,
Я не Анна, не наемник,
Я...»
Я..."
Та й оніміла.
И она была оцепенела.
Марко плакав, дивувався.
Марко плакал, подумал.
Знов очі одкрила,
Снова мои глаза открылись,
Пильно, пильно подивилась —
Внимательно посмотрел внимательно -
Сльози покотились.
Слезы катились.
«Прости мене! Я каралась
"Простите меня! Я был наказан
Весь вік в чужій хаті...
Весь возраст в другом доме ...
Прости мене, мій синочку!
Прости меня, мой сын!
Я... я твоя мати».
Я ... я твоя мать.
Та й замовкла...
И это замолчало ...
Зомлів Марко,
Марко с Марко,
Й земля задрижала.
И земля дрожала.
Прокинувся... до матері —
Проснулся ... матерью -
А мати вже спала!
И мать уже спала!
Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли
Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...
Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...
Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1
Тарас Григорович Шевченко - Сестрі
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>
