Пішла стара, мов каламар
Ушла стара, как коломар
Достала з полиці.
Достала с полки.
«Ось на тобі сього дива.
«Вот на тебе этого чуда.
Піди до криниці,
Пойди к колодцу,
Поки півні не співали,
Пока петухи не пели,
Умийся водою,
Умойся водой,
Випий трошки сього зілля —
Выпей немножко этого зелья
Все лихо загоїть.
Вся беда заживет.
Вип’єш — біжи якомога;
Выпьешь - беги как можно;
Що б там не кричало,
Что бы там ни кричало,
Не оглянься, поки станеш
Не оглянись, пока станешь
Аж там, де прощалась.
Там, где прощалась.
Одпочинеш; а як стане
Отдохнешь; а как станет
Місяць серед неба,
Луна среди неба,
Випий ще раз; не приїде —
Выпей еще раз; не приедет
Втретє випить треба.
Третий раз выпить надо.
За перший раз, як за той рік,
За первый раз, как за тот год,
Будеш ти такою;
Будешь ты такой;
А за другий — серед степу
А за вторую — среди степи
Тупне кінь ногою, —
Топнет лошадь ногой,
Коли живий козаченько,
Когда жив казаченька,
То зараз прибуде...
Сейчас прибудет...
А за третій, моя доню!
А за третью, моя доченька!
Не питай, що буде...
Не спрашивай, что будет...
Та ще, чуєш, не хрестися —
Да еще, слышишь, не крестись.
Бо все піде в воду...
Потому что все уйдет в воду...
Тепер же йди, подивися
Теперь же иди, посмотри
На торішню вроду».
На прошлогоднюю красоту».
Взяла зілля, поклонилась:
Взяла зелье, поклонилась:
«Спасибі, бабусю!»
«Спасибо, бабушка!»
Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..
Вышла из дома — идти или нет?
«Ні! Вже не вернуся!»
Нет! Уж не вернусь!»
Прийшла... Вмилась, напилася,
Пришла... Умылась, напилась,
Тихо усміхнулась,
Тихо улыбнулась,
Вдруге, втретє напилася
Второй раз, третий раз напилась
І не оглянулась.
И не оглянулась.
Полетіла, мов на крилах,
Улетела, как на крыльях,
Серед степу пала,
Среди степи пала,
Пала, стала, заплакала
Пала, стола, заплакала
І... і заспівала:
И... и спела:
«Плавай, плавай, лебедонько!
„Плавай, плавай, лебеденька!
По синьому морю —
По синему морю
Рости, рости, тополенько!
Расти, расти, тополенько!
Все вгору та вгору,
Все вверх и вверх,
Рости гнучка та висока,
Расти гибко и высоко,
До самої хмари,
До самого облака,
Спитай Бога, чи діжду я,
Спроси Бога, дожду ли я,
Чи не діжду пари?
Не дожду ли пара?
Рости, рости, подивися
Расти, расти, посмотри
За синєє море:
За синее море:
По тім боці — моя доля,
По той стороне - моя судьба,
По сім боці — горе.
По семь сторон – горе.
Там десь милий чорнобривий
Там где-то милый чернобровый
Співає, гуляє,
Поет, гуляет,
А я плачу, літа трачу,
А я плачу, лето трачу,
Його виглядаю.
Его выгляжу.
Скажи йому, моє серце!
Скажи ему, сердце мое!
Що сміються люди,
Что смеются люди,
Скажи йому, що загину,
Скажи ему, что погибну,
Коли не прибуде!
Когда не прибудет!
Сама хоче мене мати
Сама хочет меня иметь
В землю заховати...
В землю спрятать...
А хто ж її головоньку
А кто же ее головушку
Буде доглядати?
Будет ухаживать?
Хто догляне, розпитає,
Кто присмотрит, расспросит,
На старість поможе?
На старость поможет?
Мамо моя!.. Доле моя!..
Мама моя!.. Судьба моя!..
Боже милий, Боже!..
Боже милый, Боже!
Подивися, тополенько!
Посмотри, тополенько!
Як нема — заплачеш,
Если нет — заплачешь,
До схід сонця, ранісінько,
До восхода солнца, рано,
Щоб ніхто не бачив...
Чтобы никто не видел...
Рости ж, серце-тополенько,
Расти же, сердце-то поленько,
Все вгору та вгору;
Все вверх и вверх;
Плавай, плавай, лебедонько!
Плавай, плавай, лебеденька!
По синьому морю».
По синему морю».
Отак тая чорнобрива
Так та чернобрива
Плакала, співала...
Плакала, пела...
І на диво серед поля
И удивительно среди поля
Тополею стала.
Тополею стало.
По діброві вітер виє,
По дубраве ветер воет,
Гуляє по полю,
Гуляет по полю,
Край дороги гне тополю
Край дороги гнет тополь
До самого долу.
До самой земли.
Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли
Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...
Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...
Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1
Тарас Григорович Шевченко - Сестрі
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>