Тексты песен   >   Т > Тартак і Катя Chilly > Понад хмарам

Тартак і Катя Chilly - Понад хмарам - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тартак і Катя Chilly

Название песни: Понад хмарам

Дата добавления: 03.06.2021 | 09:16:02

Просмотров: 7

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тартак і Катя Chilly - Понад хмарам

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.


Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Ты знаешь, как я по тебе скучаю.
Я не знаходжу собі місця –
Я не нахожу себе места -
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Выбегаю из дома всю ночь путешествую
Вулицями міста.
По улицам города.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Одинокого, как я, одинокого, как ты.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Города, соединило меня с тобой,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Города, разлучила тебя со мной.
Я хотів би запитати – навіщо?
Я хотел бы спросить - зачем?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Но вместо ответа только ветер свищет ...
Десь там – у безлюдних провулках,
Где-то там - в безлюдных переулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Где только бродячие псы бродят,
Шукаючи притулку,
Ища убежища,
Шукаючи поживи.
Ища пищи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
В них в глазах давно ничего не исчезает,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
В них нет надежды, им остается бесцветная безнадежность.
Їх нічого вже не гріє…
Их ничего уже не греет ...
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Однако я знаю - на этих пустых улицах ничего не ищу -
Просто втікаю сам від себе.
Просто бегу сам от себя.
В своїй уяві знову йду до тебе,
В своем воображении снова иду к тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Потому что хочу совместить две разорванные части
Одного цілого –
Одного целого -
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Нежного и сильного, черного и белого.
Можливо, я смішний,
Возможно, я смешной,
Можливо, я занадто романтичний,
Возможно, я слишком романтичен,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Такой одинаково знаком и одинаково необычный.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Все просто - в моей душе горит костер!
Але я хочу помовчати…
Но я хочу помолчать ...
Тепер ти маєш щось казати, Катя!
Теперь ты что-то говорить, Катя!


Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.


А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
А вскоре выйдет солнце - я ему обрадуюсь!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
Потому что каждый новый день дает мне новую надежду
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
На то, что ты придешь, приедешь, прилетишь ...
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Но пока не могу понять я - куда же? ...
Куди мені себе подіти доти,
Куда мне себя деть до тех пор,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Когда почувствую в уста сладкий ощупь?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Когда утону в сиянии темно-карему бездны?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Когда это будет? Завтра? А может, уже сегодня?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Когда меня в свои объятия заберешь ты -
Мене всього, без залишку, без решти?
Меня всего, без остатка, без остатка?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Если позволишь занырнуть в черные волны,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
Свое тепло разлить в твоем теле? ...
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
А время идет ... И сколько шагов еще мне сделать надо,
Щоб ніч минула, зникла самота
Чтобы ночь прошла, исчезла одиночество
І я таки дійшов до тебе?
И я таки дошел до тебя?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Догадываюсь, что тебе без меня даже ничем не лучше!
Можливо, трошки легше…
Возможно, немного легче ...
Можливо, значно важче…
Возможно, труднее ...
Ти потерпи… Я потерплю –
Ты потерпи ... Я потерплю -
Недовго вже чекати!
Недолго уже ждать!
Але я знову замовкаю…
Но я опять умолкаю ...
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!
Теперь ты, Катя, тебе что-то говорить!


Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Более облаками звезды парами рассыпаются.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Более росами ивы с лозами колышутся.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Месяц светится - свет сыплется бриллиантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
Ветер дуется, ребята сокрушаются за девушками.