Він хотів би помирати тихо…
Он хотел бы умирать тихо.
Поволі вбиваючи свої надії об гостре вістря ножа.
Медленно убивая свои надежды об острое острие ножа.
Помирати так щоб не бачив ніхто
Умирать так, чтобы не видел никто
Не спиняв розумними догматами зворотній відлік життя.
Не останавливал умными догматами обратный отсчет жизни.
Він хотів би зрозуміти ту ейфорійну миттєвість вічності.
Он хотел бы понять ту эйфорическую мгновенность вечности.
Ось ти є. І ось вже нема.
Вот ты. И вот уже нет.
Щоб не складати орігамі з чужих фантазій.
Чтобы не сочинять оригами из чужих фантазий.
І не випивати чужі брехливі надії, як келих вина.
И не выпивать чужие лживые надежды, как бокал вина.
Не виправдовувати сподівання інших і не писати щодня
Не оправдывать надежды других и не писать каждый день
До сліпучої білизни випраних таких хитких хтивих правил.
До ослепительного белья выстиранных таких шатких сладострастных правил.
Маячня.
Бред.
Краще спокійно куштувати тишу ріжучи на шматки
Лучше спокойно пробовать тишину режя на куски
Свою власну нерішучість. Запивати сиропом снів і ілюзій
Свою собственную нерешительность. Запивать сиропом снов и иллюзий
Власного брутального але правдивого розуміння буденності.
Собственного грубого, но правдивого понимания обыденности.
Самота
Одиночество
вже давно краща за ту котра і так не буде твоя.
уже давно лучше той, которая и так не будет твоя.
Краще пити самотності тишу. Добиратись до дна
Лучше пить одиночеству тишину. Добираться до дна
Свого втомленого серця. Витирати, як гумкою всі слова,
Своего усталого сердца. Вытирать, как резинкой все слова,
Що впиваються в тіло до шлунку…
Что впиваются в тело в желудок…
Падаючи каменем у і без того витріпану безнадійність…
Падая камнем в и без того вытрепанную безнадежность…
Розплата завжди приходить вчасно за все, що навіть думалось
Расплата всегда приходит вовремя за все, что даже думалось
Можливо не стало тілесним та мало місце на безкінечність
Возможно, не стало телесным и имело место на бесконечность
Примарних ілюзій. А тепер краще тихо померти.
Призрачные иллюзии. А теперь лучше тихо умереть.
Відрізати вчорашнє життя від свого самотнього серця,
Отрезать вчерашнюю жизнь от своего одинокого сердца,
Яке навіть в її обіймах виглядало, як жертва.
Которое даже в ее объятиях выглядело, как жертва.
Автор: Христина Сирова
Автор: Кристина Сырова
Христина Сирова - Ніхто з нас не буде повторенням іншого
Христина Сирова - Бути не в моді
Христина Сирова - Castigat ridento mores
Христина Сирова - Aut Caesar, aut nihil
Христина Сирова - Просто поруч
Все тексты Христина Сирова >>>
