Тексты песен   >   Ю > Юрій Іздрик > Таке - 15. Фісташки безсмертя

Юрій Іздрик - Таке - 15. Фісташки безсмертя - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Юрій Іздрик

Название песни: Таке - 15. Фісташки безсмертя

Дата добавления: 03.09.2024 | 14:14:02

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Юрій Іздрик - Таке - 15. Фісташки безсмертя

«Фісташки... – ну, це в натурі, тіпа, земляной оріх, як ці, ну, знаєш, арахіси, токо арахіси так і дозрівають у землі, в таких, вроді как пористих оболочках, ти же пиво п’єш, да? нє? ну, карочє, неважно, так вот, а фісташки появляються, тіпа, як із почьок, вони такі вроді почьки, да? ну і вони, карочє, до соньца із-под землі вилазять, проізростають в натурі, ти не гуманітарій, да? но должен в’їхать, і вот, чуєш, када така почька под лучі соньца попадає, а фісташки, вони реально лучше всього на солончаках ростуть, потому шо соль, ну як сказать, от, возьми, к приміру, консерви, у нас, на Аралі, їх вопше без уксуса готовлять... кстаті, будеш у наших краях... а сам ти откуда? запа- денець, да?... ну, бог с тобой, чуєш, так вот фісташки, вони на соньці, тіпа, зразу висихають і лопаються, ти же пиво п’єш? нє? ну, неважно, але бачив, які вони розколоті, прикольно, да? береш і їш, бо єслі би вони від жари не лопали, то не факт, шо їх скаралупу роздавиш, да, по крайній мірі зубами не візьмеш, обламаєшся, карочє, а всьо потому, шо це в натурі оболочка почьки, а не оріх, вона без базара болії тверда, ти не гуманітарій, ти должен в’їхать, вот, і разні греки, там, асірійці, хазари, в старину тими почьками амфори обклеювали, і разні другі горшки і сосуди, бо вроді і кошерно, і укріпляє стінки сосудов, і, термоізоляція, да, а всьо, шо в нутрі у почєк висихає, то получаєтся тіпа як оріх, по-ботанічєскі це ложний плод називається, потому шо воно не плод на самому ділі, но, як сказать, корочє, вроді листков, которі зрослісь, не розпустівся, так вот сольона пиль і глина, наслоясь на оріх, проізводять замічательний ефект...»
"Пистахи ... - Ну, это в натуральной форме, типа, глиняная посуда, как это, ну, вы знаете, арахис, арахис созревает в земле, в таких, в лучших из пористых раковинов, вы пьете пиво, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да, да ? нет? Ну, несмотря ни на что, так и не поступает, и появляются фисташки, тип, как и маленькие, они такие же, как? Что ж, они, к сне, Сонцу из земли земли выходят в тупику, вы не гуманитарные, да? Но они входят, и вы слышите, что, как вы слышите, KAD такой маленький под сыпей Сонца, а фисташки действительно вырасту Например, консервированная еда. Танец, да? нет? Ну, это не имеет значения, но видели, как они раскололись, круто, да? Вы берете и едите, потому что они не врывут из жары, а не тот факт, что вы дадите их сокамелу Оболочка она жесткая без базара, вы не гуманитарные, вы ошеломлены, и разные греки, там, ассирий, хазары, в старых малышах, эти амфора были вставлены, и разные другие горшки и суда, потому что Красота и кошер, и укрепляют экономию стен, и, термическая изоляция, да, и все, что внутри свистка высыхает, тогда тип получается как глаз, в ботанике называется этот ложный фрукт, тогда это не Фрукты на самом деле, но, как говорят, Croche Kot.


Коротше кажучи, гаркавий пафос рожевої одеколонної хмарки зводився до того, що фісташки, які віддавна вважаються способом на продовження життя, затримання старіння, про що знають і сучасні косметологи з фармацевтами, насправді володіють секретом безсмертя зовсім не завдяки чудодійному хімічному складові, а тому, що, дозріваючи на солончаках, фісташки обдуваються солоними вітрами, і кристалики солі разом із частинками сірої глини осідають на плодах, утворюючи природний захисний шар, який оберігає горішки від псування, але справа тут не в консерваційних властивостях солі, а в тому, що легкорозчинна у воді сіль, проникає разом із нею в саму суть, у водообіг кожної живої істоти, кожного створіння, вливається у її найпотаємніші судини, проникає в генетичний код... і зберігає його в комбінаціях власних кристалів. Назавжди. Та навіть не в цьому справа. Сама потенційна здатність соляних структур проникати у фундаментальні засади біологічного існування породжує те емоційно-інформаційне поле, відчуваючи яке, організм згадує... що насправді... вже володіє секретом безсмертя. Що ним володіє кожна жива істота. Кожна людина. Кожна душа.
Короче говоря, розовый пафос розового облака Кельна сводился к тому факту, что фисташки, которые долгое время считались способом продолжения жизни, задержания старения, а также современных косметологов с фармацевтами, на самом деле имеют секрет бессмертия, а не потому, что созревание На солевых болотах фисташки взорваны солеными ветрами, а кристаллы соли вместе с частицами серой глины оседают на фруктах, образуя естественный защитный слой, который защищает орехи от порчи, но он не соли Это в саму сущность, в управление водой каждого живого существа, каждое существо, вливается в свои самые секретные сосуды, проникает в генетический код ... и хранит его в комбинациях своих собственных кристаллов. Навсегда. Но даже не это дело. Наиболее потенциальная способность солевых структур проникать в фундаментальные основы биологического существования, генерирует это эмоциональное и информационное поле, ощущение, которое, тело помнит ... что действительно ... уже обладает секретом бессмертия. Чего обладает каждое живое существо. Каждый человек. Каждая душа.


Історію про фісташки розповів безумний, як рожева хмарка, молодик семітської зовнішності родом звідкілясь чи з-під Маріуполя, чи то з-над Аралу. Мав він ядучо-одеколонне прізвище Шипр.
История о фисташках рассказала сумасшедший, как розовое облако, молодой человек из семитской внешности, откуда она была из Марипула, или из вышеупомянутого Арала. У него было двенадцатиперстное название Shipr.
Смотрите так же

Юрій Іздрик - Ноктюрн

Юрій Іздрик - Синдром

Юрій Іздрик - Фемініста

Юрій Іздрик - 02-Седатив

Юрій Іздрик - Замовляння

Все тексты Юрій Іздрик >>>