Ой ходив чумак сім рік по Дону,
Ой ходил чумак семь год по Дону,
Та не було пригодоньки ніколи йому.
И не было пригодонькы никогда ему.
Ой їхав чумак з Криму додому,
Ой ехал чумак из Крыма домой,
Сталась йому пригодонька за всю дорогу.
Произошла ему пригодонька за всю дорогу.
Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі
Произошла ему пригодонька не днем, а ночью
Занедужав чумаченько, з Криму ідучи.
Заболел Чумаченко, из Крыма идя.
Занедужав чумаченько, з Криму ідучи,
Заболел Чумаченко, из Крыма уходя,
При широкій доріженьці воли пасучи.
При широкой дороженьке воли пас.
Ой пішов чумак в Самар на базар,
Ой пошел чумак в Самар на рынок,
Червоною китайкою головку зв’язав.
Красной китайкой головку связал.
Ой упав чумак, упав та й лежить, —
Ой упал Чумак, упал и лежит, -
Ніхто його не спитає, що в його болить...
Никто не спросит, что в его болит ...
Ой болить в його серце й голова, —
Ой болит сердце и голова, -
Помирає чумаченько, а роду нема!
Умирает Чумаченко, а роду нет!
Прийшов до його отаман його,
Пришел к его атаман его,
Бере його за рученьку, жалує його...
Берет его за ручку, жалеет его ...
«Отамане мій, жалуєш мене,
«Атаман мой, жалеешь меня,
Скидай кожух з мене та укрий мене;
Снимай кожух с меня и укрой меня,
Бери мої воли, вози — поховай мене;
Бери мои волы, телеги - похорони меня,
Бери моє срібло, злото — поминай мене!»
Бери мое серебро, золото - поминай меня »
Ой скинув чумак свиту і кожух,
Ой сбросил Чумак свиту и кожух,
Припадає к сирій землі — теплий зводе дух..
Приходится к сырой земле - теплый свода дух ..
Ой скинув чумак із себе й каптан:
Ой сбросил чумак с себя и кафтан:
«Воли мої половії, хто ваш буде пан?»
«Воли мои половии, кто ваш будет господин?»
Та вдарили зразу у великий дзвін:
И ударили сразу в большой колокол:
Се ж по тому чумакові, що ходив на Дін!
Это же спустя Чумака, который ходил на Дон!
Та вдарили зразу в дзвони уво всі:
И ударили сразу в колокола УВО все:
Се ж по тому чумакові, що ходив по сіль!
Это же спустя Чумака, который ходил за солью!
Ой ішли воли та в вісьмерику:
Ой шли воли и в висьмерику:
Задзвонили в усі дзвони по тім чумаку!
Зазвонили во все колокола по тому чумаку!
Ревнули воли у новім ярмі:
Взревели воли в новом ярме:
Поховали чумаченька в чужій стороні;
Похоронили Чумаченко в чужой стороне;
Ревнули воли, степом ідучи:
Взревели воли, степи идя:
Поховали чумаченька, із Криму йдучи.
Похоронили Чумаченко, из Крыма уходя.
Василь Жданкін - Гей, нумо хлопці, до зброї
Василь Жданкін - Ой, сів пугач на могилі
Василь Жданкін - Коляда
Василь Жданкін - Чорна рілля ізорана
Василь Жданкін - Забіліли сніги
Все тексты Василь Жданкін >>>