Тексты песен   >   Д > Диктант 6 > Козацький гумор

Диктант 6 - Козацький гумор - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Диктант 6

Название песни: Козацький гумор

Дата добавления: 25.04.2024 | 22:32:08

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Диктант 6 - Козацький гумор

6. Козацький гумор
6. Казацкий юмор
У народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця: Великий Луг — батько, Січ — мати, шабля — дружина, кінь — вірний товариш. Тобто все його життя від самісінького народження пов'язувалося з атрибутами козацької вольниці.
В народных песнях и легендах так поэтически определялись родственники запорожца: Великий Луг – отец, Сечь – мать, сабля – жена, конь – верный товарищ. То есть вся его жизнь с самого рождения связывалась с атрибутами казацкой вольницы.
У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі. Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький писав: «З природних якостей, властивих справжньому козакові, відзначались уміння майстерно розповідати, підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому тоні».
В обществе запорожцев больше всего ценились смелость, смекалка, доброе сердце и, конечно же, чувство юмора, которым была пронизана вся жизнь Сечи. Известный исследователь казачества Дмитрий Яворницкий писал: «Из природных качеств, свойственных настоящему казаку, отмечались умение искусно рассказывать, подмечать смешные черты в других и передавать их в шутливом тоне».
Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються й дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо. Людину малого зросту вони, жартуючи, називали Махииею, великого зросту — Малютою, шибеника — Святошею. Хто в них спалив курінь, той — Палій, а хто подібний на перепічку, той — Корж.
Этой чертой запорожских казаков частично объясняются и странные прозвища, которые они давали новичкам, которые приходили на Сечь: Непийпиво, Лупинис, Загубиколесо, Задерихвост и т.д. Человека малого роста они, шутя, называли Махииеей, большого роста – Малютой, виселица – Святошей. Кто у них сжег шалаш, тот — Палий, а кто похож на лепешку, тот — Корж.
Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. І це був сміх вільної людини, бо, як відомо, раби й пригноблені не вельми охочі до сміху.
Запорожец умел посмеяться над врагом, над смертью, над самим собой, всегда охотно насмехался над товарищем. И это был смех свободного человека, потому что, как известно, рабы и угнетенные не очень желающие смеха.
160 слів 3 підручника
160 слов 3 учебника