Іван Байдак - У мене ніхто ніколи не закохувався.... - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Іван Байдак

Название песни: У мене ніхто ніколи не закохувався....

Дата добавления: 04.11.2022 | 02:00:05

Просмотров: 3

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Іван Байдак - У мене ніхто ніколи не закохувався....

У мене ніхто ніколи не закохувався, жінки були мов прохідні поїзди, немов короткі обідні перерви, передчасні оргазми.
Я никогда не влюблялся, женщины были как проходные поезда, как короткие перерывы на обед, преждевременные оргазмы.
Вони залишали мене в холодні довгі ночі розбитим, як оманливі дзеркала, знівеченим, як зношений одяг, спустошеним, як запас мого бару…
Они оставили меня в холодные длинные ночи, сломанные, как обманчивые зеркала, раздавленные как изношенная одежда, опустошенная как запас моего бара ...
Вони ішли, а я писав поеми, губився серед запитань, знаходячи нові дилеми, сидів і згадував навіщо взагалі це все розпочалось…
Они шли, и я написал стихи, были потеряны среди вопросов, находя новую дилемму, сидя и вспоминали, почему все это началось вообще ...


Здавалось, вони скоріше спробують вегетаріанство, змінять стать і зневіряться в релігії, звернуться до пластичної хірургії, огорнуть своє тіло татуюваннями, тобто спробують в цьому світі все, але навіть тоді у мене не закохаються…
Казалось, что они предпочли бы попробовать вегетарианство, изменить пол и отчаяние в религии, обратиться к пластической хирургии, обернуть свое тело татуировками, то есть попробуйте все в этом мире, но даже тогда я не буду влюбляться ...


У мене ніхто ніколи не закохувався:
Я никого никогда не влюблен:
навіть коли ми кохались у парках та скверах, курили на дахах закинутих будинків, сварились у переповнених трамваях, вони ніколи в мене не закохувались…
Даже когда мы любили парки и квадраты, они курили на крышах заброшенных домов, ссорились в переполненных трамваях, они никогда не влюбились в меня ...


Вони не закохувались коли втікали з моїх обіймів, коли намагались врятуватись, посилаючись на недовіру контрацептивам, збій менструального циклу та інші протерті відмовки… Коли зрештою піддавались на мої любощі, коли їх накривала нестримна хвиля бажання, а шкіра наповнювалась вологістю заборони.
Они не влюбились, когда бежали с моих рук, когда пытались сбежать, имея в виду недоверие к противозачаточным средствам, неудачу менструального цикла и другие вытирающие оправдания ... когда они в конечном итоге уступили моей любви, когда их покрыли Несоответствующая волна желания, и кожа была наполнена влажностью.
Вони ніколи в мене не закохувались…
Они никогда не влюбились в меня ...


Вони ніколи в мене не закохувались. Вони розчинялись, мов цукор у каві, шукали ніжність, яку давно забули, спокій, який назавжди втратили… Я для них лише приємний спогад, яскрава подія, яку запишуть в щоденник, постійно згадуватимуть, але ніколи не сприйматимуть всерйоз…
Они никогда не влюбились в меня. Они растворились, как сахар в кофе, искали нежность, которую они забыли в течение долгого времени, спокойствие, которое они потеряли навсегда ... Я всего лишь приятный воспоминание для них, яркое событие, которое они будут написаны в дневнике, будет помнить постоянно, но никогда не воспринимается серьезно ...


Бо хто ти є? Простий знедолений письменник, який сковує красивими словами, а солодким голосом переконує у їх відвертості, про що я тільки думаю, засліплений ідеєю мистецтва, коли пишу ці душевні історії чи вдовольняюсь ласками випадкових грішниць, і чи надіюсь, що одного разу ти прийдеш мов ранкова прохолода, чи, одержимий пристрастю, я продовжую вбиватись у нових рядках…
Потому что кто ты? Простой обездоленный писатель, который трясся прекрасными словами и убеждает сладкий голос в их откровенности, который я просто думаю, ослеплен идеей искусства, когда я пишу эти умственные истории или удовлетворяю ласка случайных грешников и надеюсь, надеюсь ли я Что вы придете так, как будто приедете утро, или, одержим страстью, я продолжаю убивать в новых линиях ...


Здається, колись мої чорнила висохнуть, я ж випишусь до останньої краплі крові, а ти ніколи в мене не закохувалась, ТИ завжди любила лише моїх героїв…
Кажется, что, как только мои чернила высыхают, я буду выпущен до последней капли крови, и вы никогда не влюблялись в меня, вы всегда любили только моих героев ...
Смотрите так же

Іван Байдак - люди серед акордів

Іван Байдак - Якби у мене була ти

Іван Байдак - чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою

Іван Байдак - Скажи

Іван Байдак - Як вона там

Все тексты Іван Байдак >>>