Іван Байдак - чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою - текст песни, слова, перевод, видео

Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим тривожать твій спокій і чи вірно оберігають твій сон? Я блукаю поміж стін сирої кімнати, я вбираю морок і холод збираю твоїх ворогів. Хто самотній, ніколи не зможе втратити, хто вірить ніколи не позбудеться віри. Якщо обернешся, не забуть забрати коми чи впасти в кому, якщо не в змозі забути головного, якщо не в змозі поставити крапок над і.

Шукай правду у кожному випадковому погляді, виношуй ніжність, як цноту ранкових берегів. Наша розмова мов переливання крові, наша розмова, як сповідь, де не соромишся гріхів. Випити б і приспати всі кровотечі, вилікувати хронічне отруєння наших взаємних заражень, зберегти у пам’яті минулі інтимні зіткнення та докази нашого святого зречення і згадувати весну, і чекати легких бризів самотніх морів.

Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чи шукаєш в їх очах своє відображення? Чи мають значення наші минулі зізнання? Чи знаходиш відлуння із колись сказаних слів? Не згадуй мене в чужих обіймах, не шукай притулку своїм хвилюванням. Я далі пишу вірші, в яких тебе більше немає, ковтаю смуток і невпинно ставлю питання: чому ти вже так далеко, коли досі так близько?

Чи люблять тебе ті, що засинають поруч з тобою? Чим заслужили твою вірність і що спільного у ваших світів? Не видавай їм наших секретів. Зраджуй мені, але не нам колишнім. Ламай рамки і вигадуй нові релігії, порушуй закони і запалюй серцеві конфлікти, тільки залишайся для мене безкарно-невинною, нестримно-бажаною, невловимо-близькою. Невпинно апелюю до твоєї відвертості, невгамовно схиляю тебе до правди. Я маю право дізнатись, ти повинна мені сказати: чи люблять тебе ті, котрі тебе майже не знають, чи люблять так сильно, як той, про кого ти більше не згадуєш?