Тексты песен   >   # > Іванна Шкромида > Порохівниці мого тіла

Іванна Шкромида - Порохівниці мого тіла - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Іванна Шкромида

Название песни: Порохівниці мого тіла

Дата добавления: 06.03.2024 | 23:22:16

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Іванна Шкромида - Порохівниці мого тіла

Усі порохівниці мого тіла набиті людськими страхами. Сьогодні я танцюю самотужки, викривлюючи стандартні мелодійні па, аби з мене не вилетіла жодна фобія. Пластинка в грамофоні моторошно скрипить, але не спиняється. Хто ж бо ще не вміє спинятися.
Все порошки моего тела наполнены человеческими страхами. Сегодня я танцую сам, искажая стандартную мелодичную ПА, чтобы ни одна фобия не вылетала из меня. Тарелка в граммофонном скрипе, но не останавливается. Кто еще не может остановиться.
Ти був поряд останнім. Набивав у мене моторошні оповідки про боязнь закохатися не в ту людину. Я сиділа навпроти відкритою чакрою, вгамовувала твоє спантеличене дихання й тягнула цей страх мотузкою в себе. Ти десятки разів повторював, що тебе вкраде дивне створіння жіночої статті й почне топити в океані побуту. А потім ті дитячі плачі, що гострими голками впиватимуться в понівечені ще з юності коліна. Я крадькома ставала за твоїми плечима, поки ти примружував очі. Не торкалася твого тіла, не розчісувала пальцями волосся. Потім сідала в крісло. Ти відкривав повіки , опускав очі додолу й мовчки йшов, як і сьогодні.
Вы были рядом с последним. У меня были страшные истории о страхе влюбиться в этого человека. Я сидел напротив открытой чакры, утолл твое озадаченное дыхание и потянул этот страх веревкой. Вы повторили десять раз, что вы будете украдены странным существом женской статьи и начнут таять в океане повседневной жизни. А потом те, кто плачет, который будет каплен с острыми иглами в измельченном колене. Я крал за плечами, пока ты качал мои глаза. Я не трогал твое тело, не расчесывал волосы твоим пальцами. Затем она сидела в кресле. Вы открыли свои веки, опустили глаза вниз и молча пошли, как и сегодня.
Твоя пластинка скрипіла все частіше. Я гойдалася зламаною гілкою на зрубленому дереві, я знемагала від крихт, що просочувались моєю шкірою, повзли кров’яними потоками, ковзали між пальцями.
Ваша тарелка становится все более и более частой. Я раскачивал сломанную ветвь на разрезанном дереве, я проснулся от крошек, которые были просочены с моей кожей, ползая с кровотоками, скользя между моими пальцами.
Коли ж ти почав мене боятися?
Когда ты начал бояться меня?
Смотрите так же

Іванна Шкромида - Мовчи в мені

Іванна Шкромида - Львівський трикутник

Іванна Шкромида - Чи верне вона додому

Все тексты Іванна Шкромида >>>