Тексты песен   >   О > Олег Олейник > Віртуальна історія...

Олег Олейник - Віртуальна історія... - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Олег Олейник

Название песни: Віртуальна історія...

Дата добавления: 03.06.2024 | 17:22:12

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Олег Олейник - Віртуальна історія...

Віртуальна історія…
Виртуальная история ...


Я їй любов не обіцяв ніколи.
Я никогда не обещал ее любви.
Ніколи через неї я не пив…
Я никогда не пил из -за нее ...
Не говорив, що серце в грудях коле,
Не сказал сердце в груди круга,
Напевно, її просто не любив…
Наверное, ей это просто не понравилось ...


Її волосся не тримав руками
Ее волосы не держали руки
І з нею спільних фото я не мав,
И с ее совместными фотографиями у меня не было,
Але про неї думав я ночами.
Но я думал об этом ночью.
Я її голос часом уявляв…
Я иногда представлял ее голос ...


Приспів:
Припев:
Я відчував, коли,
Я чувствовал, когда,
Коли мені не слід писати,
Когда я не должен писать,
Я знав – в моїх словах,
Я знал - по своим словам,
В иоїх словах нема потреби.
Нет необходимости в словах.
Це почуття, таке.
Это чувство, то есть.
Його мені не передати,
Это не для того, чтобы передавать его,
Бо слів таких
Потому что слова такого
Не знають навіть і на небі.
Они даже не знают в небе.


Писав слова і, часом, поспішав.
Он написал слова и иногда поспешил.
На відстані в розбитих сто ілюзій –
На расстоянии сломанных сотни иллюзий -
Я просто знав, що є одна душа,
Я просто знал, что была одна душа,
З якою ми… Лиш віртуальні друзі.
Что мы ... только виртуальные друзья.


Напевно все… Та, певно, трошки більше,
Наверное, все ... и, наверное, немного больше,
Слова були не ті, що зазвичай.
Слова не были теми, которые обычно.
Чомусь хотів писать для неї вірші…
По какой -то причине он хотел написать для нее стихи ...
Ба навіть мріяв пити з нею чай…
Он даже мечтал выпить с ней чай ...


Приспів.
Припев.


Пишу і зараз… Якось аж банально…
Я пишу и теперь ... как -то банально ...
Клавіатура. Попільничка. Кава.
Клавиатура. Пепельница. Кофе.
Все так і залишилось – віртуально,
Все осталось - практически,
А виправдання лиш – «так карта впала».
И оправдание - это "так что карта упала".


А я на думці знов себе ловлю,
И я снова думаю, что поймаю себя,
Коли надворі ніч блукає срібна.
Когда ночь блуждает на ночь.
Напевно я її ні, не любив,
Наверное, мне это не понравилось, мне это не понравилось,
Але душі моїй… Вона потрібна!
Но мои души ... это нужно!


Приспів.
Припев.
Смотрите так же

Олег Олейник - Люблю

Олег Олейник - А давай...

Олег Олейник - Горілка Баби Дусі

Все тексты Олег Олейник >>>