Тексты песен   >   П > Паша Галябарда > Свідомість

Паша Галябарда - Свідомість - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Паша Галябарда

Название песни: Свідомість

Дата добавления: 19.10.2023 | 17:16:04

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Паша Галябарда - Свідомість

Проза - це наче шепіт нашої уяви, крик розуму чи навіть горлання нашого сумління. В творах, неважливо читаємо ми їх чи пишемо самі, ми знаходимо відраду, відволікаємось на них покидаючи думками реальний світ. Ми можемо перечитувати по сто разів один вислів якщо він нам сподобався, отримуючи від цього культурну насолоду записуючи його в себе в голові по декілька екземплярів в хвилину.
Проза похожа на шепот нашего воображения, крик ума или даже сжигания нашей совести. В работе мы не читаем их и не пишем сами, мы находим примирение, отвлеченное, оставив их с мыслями в реальном мире. Мы можем прочитать сто раз один, говоря, если нам это понравится, получив от него культурное удовольствие, написав его в наших головах несколько копий в минуту.
Нерозумію, як деякі люди живуть без поезії чи прози. Адже в них іноді ми можемо знайти відповіді на багато запитань які нам не дають спокою та порушують наш сон. Вірші ж, це наче короткометражна історія нашої уяви яка викарбувана на листі паперу. Будь-яка поезія ділиться на два типи, та що окриляє, і та, що забирає ці самі крила, вбиваючи подальші оптимістичні думки. Після прочитання творів з негативним характером, нам здається, що наче хтось заліз нам у душу і робить там шалений безлад. Розкидає по всюди наші мрії, спогади. І після цього нам надзвичайно важко зібратися, зібратися з тими почуттями які ми недавно відчули на собі, особливо якщо вони приємні. І щоб навести порядок в голові та в середині себе, нам потрібна чергова доза творчого кокаїну, літературного екстезі, в ролі якого виступає поезія. І вона в певній мірі являє собою прибиральницю яка задарма заново ставить все на свої місця, одночасно освіжаючи давно забуті почуття, змітаючи з них пил часу та змиваючи осад який утворився в наслідок чогось поганого.
Я не понимаю, как некоторые люди живут без поэзии или прозы. В конце концов, мы иногда можем найти ответы на многие вопросы, которые не дают нам отдыха и не ломают наш сон. Стихи похожи на рассказ о нашем воображении, выгравированном на бумаге. Любая поэзия разделена на два типа и то, что вдохновляет, и тот, который убирает одинаковые крылья, убивая дополнительные оптимистичные мысли. После чтения работы с негативным персонажем, нам кажется, что кто -то забрался в нашу душу и делает там сумасшедший беспорядок. Мы разбегаем наши мечты повсюду, воспоминания. И после этого нам очень трудно собраться, собраться с чувствами, которые мы недавно испытали, особенно если они приятны. И для того, чтобы дать порядок в голове и в середине себя, нам нужна еще одна доза творческого кокаина, литературно -экструдий, который является поэзией. И именно в некоторой степени чище, который пересекает все на его месте, одновременно освежая долгосрочные чувства, подметая от них пыль времени и смывая осадок, который был образован в результате чего -то плохого.
Можливо хтось запитав мене "Навіщо писати твори, які пригнічують людський оптимізм та забирають сили для того щоб йти до поставленої мети?" Якщо розмірковувати розумом людини яка не пише віршів, то ми можемо зрозуміти що такі творіння малюють в уяві картину того, що може бути якщо вони зневіряться у своїх можливостях, показати те, що буде у їхньому маленькому світі далі. Це так звана терапія духовного стану, тест на міцність людської психіки та її можливостей.
Может быть, кто -то спросил меня: «Зачем писать произведения, которые подавляют человеческий оптимизм, и стремятся к достижению цели?» Если мы думаем о человеке, который не пишет стихи, мы можем понять, что такие творения привлекают воображение, изображение того, что может быть, если они отчаиваются в своих возможностях, чтобы показать, что произойдет в их маленьком мире дальше. Это так называемая духовная терапия, тест на силу человеческой психики и ее возможностей.
Але щоб не допустити повного розвалу пам'яті та руйнування нашого мозку, є автори котрі пишуть вірші чи прозу які діють на нас з точністю до навпаки. Підносять бойовий дух та додають сил щоб дійти до кінця і щоб відчути як рветься фінішна стрічка. Ці твори наче абсорбуючі речовини, які вбирають в себе все те, що виїдає нас із середини та знищує нашу віру. Як тільки ми дочитуємо їх до кінця, розуміємо, що життя хоча і одне але прекрасне, що в ньому дев'яносто відсотків позитиву і десять негативу. Що тільки завдяки йому, ми можемо відчути найкраще що тільки може бути у світі. Обійми, поцілунки, турботу близьких та найпрекрасніше - КОХАННЯ.
Но чтобы предотвратить полный крах памяти и разрушения нашего мозга, есть авторы, которые пишут стихи или прозаится на нас наоборот. Они поднимают моральный дух и добавляют силы, чтобы добраться до конца и почувствовать финишную ленту. Эти работы похожи на абсорбирующие вещества, которые поглощают все, что ест нас с середины, и разрушает нашу веру. Как только мы прочитали их до конца, мы понимаем, что жизнь, хотя она прекрасно, что у нее девяносто процентов позитивных и десяти негативов. Только благодаря ему мы можем почувствовать лучшее, что может быть только в мире. Объятия, поцелуи, забота о близких и самая красивая - любовь.


© Паша Галябарда
© Паша Гальбард
Муз.супровід: Холодне Сонце - коли твоя мрія вмирає
Муз. Ужин: холодное солнце - когда умирает ваша мечта
Смотрите так же

Паша Галябарда - Ніч. Небо. Зорі

Паша Галябарда - Гуменюк Анастасія - Моя долоня у твоїх руках...

Паша Галябарда - Никита Воробьев - Моїй Коханій

Паша Галябарда - Слова зайві

Паша Галябарда - Відчуття обраних

Все тексты Паша Галябарда >>>