У цьому полі, синьому, як льон,
В этом поле синий как льня,
де тільки ти і ні душі довкола,
Где ты только без души,
уздрів і скляк: блукало серед поля
Вверх
сто тіней. В полі, синьому, як льон.
Сто тени. В поле, синий как льня.
А в цьому полі, синьому, як льон,
И в этом поле синий как льня,
судилося тобі самому бути,
Было предназначено для того, чтобы быть собой,
судилося себе самому чути –
Было суждено услышать себя -
у цьому полі, синьому, як льон.
В этом поле синий как льня.
Сто чорних тіней довжаться, ростуть,
Сто черных тени пошли, растут,
і вже як ліс соснової малечі
И уже нравится лес Пайн
устріч рушають. Вдатися до втечі?
Скворец. Курорт, чтобы сбежать?
Стежину власну поспіхом згорнуть?
Будет ли путь в спешке сократиться?
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні.
Нет. Стоять. Стоять. Нет.
Стояти. Тільки тут. У цьому полі,
Стоять. Только здесь. В этом поле,
що наче льон, і власної неволі
Как льня и собственного плена
на рідній запізнати чужині.
Чтобы доставить чужую страну на уроженца.
У цьому полі, синьому, як льон,
В этом поле синий как льня,
супроти тебе – сто тебе супроти.
против тебя - сто против тебя.
І кожен ворог, сповнений скорботи,
И каждый враг, полный печали,
він погинає, але шле прокльон.
Он исчезает, но он посылает проклятие.
Та кожен з них – то твій таки прокльон,
И каждый из них - ваше проклятие,
твоєю самотою обгорілий,
Ваше одиночество сожжено,
вертаються тобі всі жальні стріли
Все стрелки банки возвращаются вам
у цьому полі, синьому, як льон.
В этом поле синий как льня.
Сергій Василюк - Шива й коник-стрибунець
Сергій Василюк - Маршова пісня табірних тварин
Сергій Василюк - Народна війна
Сергій Василюк - Лукканон
Сергій Василюк - Денні Дівер
Все тексты Сергій Василюк >>>