І
И
Восени так солодко чіплятись за минуле
Осенью так сладко цепляться за прошлое
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже. З ними
Раз пришли в грудь те, кого уже нет. С ними
те, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.
то, чего не будет: сели, поговорили, поплакали.
Тоді між хмарами у небі ще були сині плями. Так буває восени.
Тогда между облаками в небе еще были синие пятна. Так бывает осенью.
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Иногда так сладко бить по себе прошлым.
Так, щоб без тями (мамо-мамо-мамо).
Так, чтобы без сознания (мама-мама-мама).
Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку. Звідти пустить кіноплівку -
Знаешь, кто-то в голове моей режет дыру. Оттуда пустит кинопленку -
чорно-білим по живому: на, пригадуй, як буває восени
черно-белым по живому: на, вспоминай, как бывает осенью
В тумані вчора бачив вранці сірі башти
В тумане вчера видел утром серые башни
Знаєш, з них очима вікна. Іноді зненацька страшно
Знаешь, из них глазами окна. Иногда неожиданно страшно
Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті
Будто что-то важное очень вчера я проиграл в азарте
Їду ось тепер в плацкарті туди, де буду довго…
Еду вот теперь в плацкарте туда, где буду долго ...
Тепер я знаю, як буває восени
Теперь я знаю, как бывает осенью
Я питав. Може чув хто, може, ні.
Я спрашивал. Может слышал кто, может, нет.
ІІ
ИИ
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали
Осенью везде желтое. Синие пятна исчезли
Я питав - куди? Коли? Чі є на цьому дні корали?
Я спрашивал - куда? Когда? Чи является на этом дне кораллы?
Шось відповіло: нє-а. Шось посміхнулось криво
-То ответил: не-а. -То улыбнулось криво
Я відчув, що все даремно, що все мимо. Пішла злива.
Я почувствовал, что все зря, что все мимо. Пошел ливень.
Как-как-кап-кап. Як сльози із очей Марусі
Как-как-кап-кап. Как слезы с глаз Маруси
Мокрі люди в однині. Може, плачуть. Може, ні
Мокрые люди в единственном числе. Может, плачут. Может, нет
Немов бабусі шорхають додому, як в ніч
Как бабушки шорхають домой, как в ночь
зникають з неба плями сині. Знаєш, так буває...
исчезают с неба пятна синие. Знаешь, так бывает ...
Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як
Сделав сальто, листья вниз прыгало, как
у цирку люди. Йшли дощі, як під копірку. Та, як
в цирке люди. Шли дожди, как под копирку. Но, как
зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало. Тим часом
звезды утром рано, все, желтея, исчезало. Между тем
десь у небі мої хмари плями сірі знов плясали в однині
где-то в небе мои облака пятна серые снова плясали в числе
Тепер я знаю, як буває восени
Теперь я знаю, как бывает осенью
Я питав. Може чув хто, може, ні.
Я спрашивал. Может слышал кто, может, нет.
ІІІ
ИИИ
Далі все мовчало довго. Трохи змерз я. Був ранок сивий
Далее все молчало долго. Немного замерз я. Было утро седой
Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому
И новым асфальтом белым (что делать?) Пошел домой
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Я и снег не понимали. Произошло что? Зачем? Почему?
Що я питав так довго вчора… у мікрофона...
Что я спрашивал так долго вчера ... в микрофона ...
ТНМК - Люди-люди, їх мільярди
ТНМК - Гупало Василь
ТНМК - Жупан чорний
ТНМК - Зроби мені хіп-хоп
ТНМК - Файна Юкрайна
Все тексты ТНМК >>>
