Тексты песен   >   Т > Тарас Григорович Шевченко > Катерина ч.3

Тарас Григорович Шевченко - Катерина ч.3 - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко

Название песни: Катерина ч.3

Дата добавления: 17.12.2024 | 01:36:21

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Григорович Шевченко - Катерина ч.3

Пішла селом,
Пошел в деревню,
Плаче Катерина;
Екатерина плачет;
На голові хустиночка,
На голове платка,
На руках дитина.
На руках ребенка.
Вийшла з села — серце мліє;
Он вышел из деревни - сердце измельчивает;
Назад подивилась,
Назад посмотрел,
Покивала головою
Она оставила голову
Та й заголосила.
И она сказала.
Як тополя, стала в полі
Как тополь стал в поле
При битій дорозі;
Когда избиты;
Як роса та до схід сонця,
Как роса и восход солнца,
Покапали сльози.
Слезы вырыты.
За сльозами за гіркими
За слезами за горьким
І світа не бачить,
И мир не видит,
Тільки сина пригортає,
Только сын завершается,
Цілує та плаче.
Поцелуи и крики.
А воно, як янгелятко,
И это как ангел,
Нічого не знає,
Ничего не знает
Маленькими ручицями
Маленькие ручки
Пазухи шукає.
Синусы ищут.
Сіло сонце, з-за діброви
Сел на солнце, из -за дуба
Небо червоніє;
Небо становится красным;
Утерлася, повернулась,
Потер, вернулся,
Пішла... Тілько мріє.
Пошел ... только мечты.
В селі довго говорили
Деревня долго разговаривала
Дечого багато,
Что -то много,
Та не чули вже тих річей
И не слышали об этих вещах
Ні батько, ні мати...
Нет отца и не матери ...


Отаке-то на сім світі
Итак, в семи мирах
Роблять людям люде!
Сделайте людей!
Того в’яжуть, того ріжуть,
Они вязают, это разрезание,
Той сам себе губить...
Он теряет себя ...
А за віщо? Святий знає.
А для чего? Святой знает.
Світ, бачся, широкий,
Мир, видите, широкий,
Та нема де прихилитись
Но нет места, чтобы поклониться
В світі одиноким.
В мире один.
Тому доля запродала
Поэтому судьба приглашена
Од краю до краю,
Один край до края,
А другому оставила
И второй левша
Те, де заховають.
Где они прячутся.
Де ж ті люде, де ж ті добрі,
Где эти люди, где эти хорошие,
Що серце збиралось
Что сердце шло
З ними жити, їх любити?
Жить с ними, любить их?
Пропали, пропали!
Исчез, пропустил!


Єсть на світі доля,
В мире есть судьба,
А хто її знає?
А кто это знает?
Єсть на світі воля,
Находится в мире воли,
А хто її має?
А у кого это есть?
Єсть люде на світі —
Это люди в мире -
Сріблом-злотом сяють,
Серебряное сияние,
Здається, панують,
Кажется, правят,
А долі не знають —
И судьба не знает -
Ні долі, ні волі!
Нет судьбы и не будет!
З нудьгою та з горем
С скукой и горем
Жупан надівають,
Округ надевается,
А плакати — сором.
И плач - это стыд.
Возьміть срібло-злото
Возьмите серебряный рок
Та будьте багаті,
И быть богатым,
А я візьму сльози —
И я возьму слезы -
Лихо виливати;
Бедствие залить;
Затоплю недолю
Я затоплю
Дрібними сльозами,
Маленькими слезами,
Затопчу неволю
Я подтяну плен
Босими ногами!
Босие!
Тоді я веселий,
Тогда я веселый,
Тоді я багатий,
Тогда я богат,
Як буде серденько
Как будет сердце
По волі гуляти!
По желанию ходить!


III
Iii
Кричать сови, спить діброва,
Кричащие совы, спящие дубы,
Зіроньки сіяють,
Стремления сеют,
Понад шляхом, щирицею,
За пределами пути, ширит,
Ховрашки гуляють.
Промывки рук ходят.
Спочивають добрі люде,
Покойся с хорошими людьми,
Що кого втомило:
Что устало:
Кого — щастя, кого — сльози,
Кого - счастье, кого слезы,
Все нічка покрила.
Все покрыли ночь.
Всіх покрила темнісінька,
Все были покрыты темным,
Як діточок мати;
Как дети;
Де ж Катрусю пригорнула:
Где сгибался Катрус:
Чи в лісі, чи в хаті?
Это в лесу или в доме?
Чи на полі під копою
Или на поле под копо
Сина забавляє,
Сын интересен,
Чи в діброві з-під колоди
Или в дубе из -под журнала
Вовка виглядає?
Волк выглядит?
Бодай же вас, чорні брови,
По крайней мере, ты, черные бровь,
Нікому не мати,
Никого не иметь,
Коли за вас таке лихо
Когда для тебя так злой
Треба одбувати!
Нам нужно уйти!
А що дальше спіткається?
А что дальше?
Буде лихо, буде!
Это будет зло, это будет!
Зострінуться жовті піски
Желтые пески будут усилены
І чужії люде;
И инопланетные люди;
Зострінеться зима люта...
Зимний яростный ...
А той чи зостріне,
И один или пространство,
Що пізнає Катерину,
Который знает Кэтрин,
Привітає сина?
Приветствую сыну?
З ним забула б чорнобрива
Забыл с собой ежевику
Шляхи, піски, горе;
Пути, пески, горе;
Він, як мати, привітає,
Он любит мать, приветствует,


Як брат, заговорить...
Как брат, разговаривает ...
Побачимо, почуємо...
Смотри, давай послушаем ...
А поки — спочину
А пока - отдых
Та тим часом розпитаю
И тем временем я спрашиваю
Шлях на Московщину.
Путь к московскому региону.
Далекий шлях, пани-брати,
Далеко, бурело
Знаю його, знаю!
Я знаю его, я знаю!
Аж на серці похолоне,
Уже на сердце будет сожжено,
Як його згадаю.
Как я помню это.
Попоміряв і я колись —
Исцеляй, и я однажды -
Щоб його не мірять!..
Что он не измерен!
Розказав би про те лихо,
Говорил об этой катастрофе,
Та чи то ж повірять!
И поверить ли они!
«Бреше, — скажуть, — сякий-такий!»
«Ложь, - говорят они, - есть что -то!»
(Звичайно, не в очі.)
(Конечно, не в глаза.)
«А так тілько псує мову
«И так только портит язык
Та людей морочить».
Но люди заморожены.
Правда ваша, правда, люде!
Правда, правда, люди!
Та й нащо те знати,
И почему знает это
Що сльозами перед вами
Какие слезы перед тобой
Буду виливати?
Я лижу?
Нащо воно? У всякого
Почему это? Каждый
І свого чимало...
И много ...
Цур же йому!.. А тим часом
Цур, но для него!
Кете лиш кресало
Кетта только рисунок
Та тютюну, щоб, знаєте,
И табак знать,
Дома не журились.
Дома они не спешили.
А то лихо розказувать,
А потом злой рассказ,
Щоб бридке приснилось!
Мечтать!
Нехай його лихий візьме!
Пусть он возьмет его!
Лучче ж поміркую,
Лучше думать,
Де-то моя Катерина
Где -то моя Екатерина
З Івасем мандрує.
Он путешествует с Ивасом.
Смотрите так же

Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли

Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...

Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...

Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1

Тарас Григорович Шевченко - Сестрі

Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>