Тексты песен   >   Т > Тарас Григорович Шевченко > Марія. ч.2

Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.2 - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко

Название песни: Марія. ч.2

Дата добавления: 26.03.2021 | 21:40:10

Просмотров: 12

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.2

Увечері, мов зоря тая,
Вечером, как звезда тая,
Марія з гаю вихожає
Мария из рощи вихожае
Заквітчана. Фавор-гора,
Украшенная. Фавор-гора,
Неначе з злата-серебра,
Как будто из злата-серебра,
Далеко, високо сіяє,
Далеко, высоко сияет,
Аж сліпить очі. Підняла
Вплоть слепит глаза. подняла
На той Фавор свої святиє
К тому Фавор свои святые
Очиці кроткіє Марія
Глазки кроткие Мария
Та й усміхнулась. Зайняла
И улыбнулась. заняла
Козу з козяточком з-під гаю
Козу с козяточком из-под рощи
І заспівала. —
И запела. -
«Раю! раю!
«Рая! раю
Темний гаю!
Темный рощи!
Чи я, молодая,
Или я, молодая,
Милий Боже, в твоїм раї
Милый Боже, твоим раю
Чи я погуляю,
Или я погуляю,
Нагуляюсь? »
Нагуляюсь? »
Та й замовкла.
И замолчала.
Круг себе сумно озирнулась,
Вокруг себя печально оглянулась,
На руки козеня взяла
На руки козленка взяла
І веселенькая пішла
И веселенькая пошла
На хутір бондарів убогий.
На хутор бочаров скудный.
А йдучи, козеня, небога,
А уходя, козленок, племянница,
Ніби дитину, на.руках
Будто ребенка, на.руках
Хитала, бавила, гойдала,
Качала, забавляла, качала,
До лона тихо пригортала
В лоно тихо прижимала
І цілувала. Козеня,
И целовала. козленок,
Неначе теє кошеня,
Как будто тее котенок,
І не пручалось, не кричало,
И не сопротивлялось, не кричали,
На лоні пестилося, гралось.
На лоне пестилося, игралось.
Миль зо дві любо з козеням
Миль около двух любо с козленком
Трохи, трохи не танцювала
Немного, чуть ли не танцевала
І не втомилась. Вигляда
И не устала. выглядит
Старий, сумуючи під тином,
Старый, тоскуя под забором,
Давненько вже свою дитину.
Давненько уже своего ребенка.
Зострів її і привітав
Зострив ее и поздравил
І тихо мовив: — Де ти в Бога
И тихо сказал: - Где ты в Бога
Загаялась, моя небого?
Замешкалась, моя милая?
Ходімо в кущу, опочий,
Пойдем в кусту, опочий,
Та повечеряємо вкупі
И поужинаем вместе
З веселим гостем молодим;
С веселым гостем молодым;
Ходімо, доненько. — Який?
Пойдем, доненько. - Какой?
Який се гость? — Із Назарета
Какой это гость? - С Назарета
Зайшов у нас підночувать.
Зашел у нас пидночувать.
І каже, Божа благодать
И говорит, Божья благодать
На ветхую Єлисавету
На ветхую Елизавету
Учора рано пролилась,
Вчера рано пролилась,
Учора, каже, привела
Вчера, говорит, привела
Дитину, сина. А Захарій
Ребенка, сына. А Захария
Старий нарек його Іваном...
Старый Нарек его Иваном ...
Так бачиш що! — А гость роззутий,
Так видишь! - А гость разутый,
Умитий з кущі вихожав
Умытый с кусты вихожав
В одному білому хітоні,
В одном белом хитоне,
Мов намальований сіяв,
Как нарисованный сеял,
І став велично на порозі,
И стал величественно на пороге,
І, уклонившися, вітав
И, поклонившись, приветствовал
Марію тихо. Їй, небозі,
Марию тихо. Ей, племяннице,
Аж дивно, чудно. Гость стояв
Странно, странно. Гость стоял
І ніби справді засіяв.
И будто действительно засеял.
Марія на його зирнула
Мария на его взглянула
І стрепенулась. Пригорнулась,
И встрепенулась. прижалась,
Неначе злякане дитя,
Как будто испуганное дитя,
До Йосипа свого старого,
Иосифу своего старого,
А потім гостя молодого
А потом гостя молодого
Просила, ніби повела
Просила, что повела
Очима в кущу. Принесла
Глазами кусту. принесла
Води погожої з криниці,
Воды молодости из колодца,
І молоко і сир козлиці
И молоко и сыр козлицы
Їм на вечерю подала.
Им на ужин подала.
Сама ж не їла й не пила.
Сама же не ела и не пила.
В куточку мовчки прихилилась
В уголке молча прислонилась
Та дивувалася, дивилась,
И удивлялась, смотрела,
І слухала, як молодий
И слушала, как молодой
Дивочний гость той говорив.
Дивочний гость тот говорил.
І словеса його святиє
И словеса его святые
На серце падали Марії,
На сердце падали Марии,
І серце мерзло і пеклось!
И сердце мерзло и пеклось!


— Во Іудеї не було, —
- Во Иудеи не было, -
Промовив гость, — того ніколи,
Сказал гость, - этого никогда,
Що нині узриться. Равві,
Что сейчас узриться. Равви,
Равві великого глаголи
Равви большого глаголы
На ниві сіються новій!
На ниве сеются новой!
І виростуть, і пожнемо
И вырастут, и пожнем
І в житницю соберемо
И в житницу Собери
Зерно святеє. Я Месію
Зерно святое. Я Мессии
Іду народу возвістить! —
Иду народа возвистить! -
І помолилася Марія
И помолилась Мария
Перед апостолом.
Перед апостолом.
Горить
горит
Огонь тихенько на кабиці,
Огонь тихонько на очаге,
А Йосип праведний сидить
Иосиф праведный сидит
Та думає... Уже зірниця
И думает ... Уже заря
На небі ясно зайнялась.
На небе ясно занялась.
Марія встала та й пішла
Мария встала и пошла
З глеком по воду до криниці.
С кувшином за водой к колодцу.
І гость за нею, і в ярочку
И гость за ней, и в овражке
Догнав Марію...
Догнал Марию ...
Холодочком
тени
До сходу сонця провели
До восхода солнца провели
До самої Тиверіади
До самой Тивериады
Благовістителя. І раді,
Благовистителя. И рады,
Радісінькі собі прийшли
Радешеньки себе пришли
Додому.
Домой.
Жде його Марія,
Ждет его Мария,
І ждучи плаче, молодії
И ожидая плачет, молодые
Ланити, очі і уста
ЛАНИТ, глаза и уста
Марніють зримо. — Ти не та,
Чахнут зримо. - Ты не та,
Не та тепер, Маріє, стала!
Не та теперь, Мария, стала!
Цвіт зельний, наша красота! —
Цвет зельний, наша красота! -
Промовив Йосип. — Диво сталось
Сказал Иосиф. - Чудо произошло
З тобою, доненько моя!
С тобой, доненько моя
Ходім, Маріє, повінчаймось,
Пойдем, Мария, повинчаймось,
А то... — Й не вимовив: уб’ють
А то ... - И не сказал: убьют
На улиці. — І заховаймось
На улице. - И заховаймось
В своїм оазисі. — І в путь
В своей оазисе. - И в путь
Марія нашвидку збиралась
Мария наскоро собиралась
Та тяжко плакала, ридала.
И тяжело плакала, рыдала.
Смотрите так же

Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли

Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...

Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1

Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...

Тарас Григорович Шевченко - Заповіт

Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>